ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.12.2001м. СумиСправа № 6627-5/69
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області м. Суми
до відкритого акціонерного товариства “Сумбуд” м. Суми
про витребування майна з незаконного володіння
Суддя Гудим В.Д.
Представники:
Від позивача - юр. Слабко С.О
Від відповідача - юр. Пилипенчук Б.І.
Засідання розпочате ІЗ грудня 2001 року, відповідно до cm. 77 ГПК України в засіданні оголошувалась перерва до 17 грудня 2001 року.
Суть спору: викладена в ухвалах від 29 жовтня 2001 року та від 22 листопада 2001 року. Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що об`єкти побутового призначення, які були прийняті відповідачем у колективну власність згідно з актом приймання-передачі від 3.10.95 року, передані з порушенням вимог Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” від 4.01.92 року.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об`єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна.
Як вбачається з матеріалів справи, об`єкти соціально-побутового призначення загальною вартістю 1488,7 млн. крб. були прийняті безпосередньо відкритим акціонерним товариством “Сумбуд” по акту прийому-передачі № 63 від 3 жовтня 1995 року з посиланням на ст. 24 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”. Позивач стверджує, що акціонерами •ВAT “Сумбуд”, крім членів трудового колективу, є значна кількість фізичних осіб, тобто об`єкти соціально-побутового призначення були передані не товариству покупців, створеному трудовим колективом виробничого проектно-будівельного підприємства “Сумбуд”, а акціонерному товариству, акціонерами якого, є і інші особи.
Разом з тим матеріалами справи, поданими відповідачем, підтверджується, що акціонерами "AT “Сумбуд” на час його створення і на час передачі спірного майна у власність товариства були виключно працівники і колишні працівники підприємства, які пішли на пенсію. Факт того, що серед акціонерів ВАТ “Сумбуд” були інші фізичні і юридичні особи, крім зазначених, поданими матеріалами не підтверджується.
Факт того, що спірні об`єкти соціально-побутового призначення є колективною власністю ВАТ “Сумбуд” був предметом дослідження при розгляді справи № 27/81 в господарському суді міста .Києва за позовом ВАТ “Сумбуд” до Фонду державного майна України про визнання недійсним наказу фонду. Рішенням цього суду зазначається, що відповідно до ст. 24 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” і затвердженого плану приватизації та враховуючи те, що станом на 1 травня 1995 року в статутному фонді ВАТ “Сумбуд” відсутня частка державного майна, ВАТ “Сумбуд” одержав у колективну власність об`єкти соціально-побутового призначення, що підтверджується актом прийому-передачі № 63 від 3 жовтня 1995 року, який був укладений між Фондом державного майна України по Сумській області (продавець) та ВАТ “Сумбуд” (покупець). Листом від 26.08.95р. № 25/39 Фонд державного майна України підтвердив право власності об`єктів соціально-побутового призначення за ВАТ “Сумбуд”.
Відповідно до ст. 35 ГГЖ України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводять знову при вирішенні інших спорів, а рішення суду з цивільної
справи, що набрало законної сили, є обов`язковим для господарського суду щодо фактів які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, тому господарський суд Сумської області приймає дане рішення з урахуванням зазначених вище обставин, зокрема того, що ВАТ “Сумбуд’’ законним власником спірних об`єктів, що було встановлено іншим судовим органом при розгляді іншої справи.
Оскільки питання щодо права власності на спірні об`єкти соціально-побутового призначення досить тривалий час остаточно не були вирішені, про що свідчить наказ Фонду державного майна України від 15.05.01р. № 824, відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом Фонду державного майка України про визнання недійсним цього наказу фонду. Через ці обставини свідоцтва про право власності на зазначені об`єкти були видані відповідачеві тільки ЗО серпня-жовтня 2001 року, тобто після прийняття рішення господарським судом міста Києва від 17.08.01року яким було визнано недійсним зазначений наказ ФДМУ.
Враховуючи зазначені обставини, господарський суд вважає, що факт передачі спірних об`єктів не товариству покупців , як це було передбачено ст. 24 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”, а безпосередньо самому відкритому акціонерному товариству акціонерами якого були виключно працівники і колишні працівники підприємства, які пішли на пенсію, не може бути підставою для позбавлення права власності ВАТ “Сумбуд” і передачі цього майна позивачеві, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідач при цьому діє всупереч вимогам закону з власної ініціативи, спірні об`єкти були передані йому у колективну власність позивачем по акту прийому-передачі від № 63 від 3 жовтня 1995 року, а листом від 26.08.95р. № 25/39 Фонд державного майна України підтвердив право власності об`єктів соціально побутового призначення за ВАТ “Сумбуд”, тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
суддя вирішив:
В позові відмовити.
Суддя В.Д. Гудим