АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-48/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст.185 КК України Сухомудренко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Мунько Б.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючого Мунька Б.П.
суддів . Поєдинка І.А., Неділька М.І.
за участю прокурора Лєнкової Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2010 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець
та житель АДРЕСА_2
Черкаської області, не працюючий, раніше
судимий Смілянським міським судом:
- 11.07.2002 року за ч.2 ст.186 КК України до 4
років позбавлення волі з іспитовим строком на
3 роки;
- 09.09.2003 року за ч.3 ст.185, 71 КК України
до 5 років позбавлення волі;
- 16.08.2007 року за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, 71 КК
України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановою Староміського районного суду м.
Вінниця від 16.04.2010 року звільнений
умовно-достроково на 9 місяців 10 днів,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16.08.2007 року у вигляді одного місяця позбавлення волі і остаточно призначено ОСОБА_5 відбувати покарання – 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбування покарання рахується з 13.08.2010 року.
Судом вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_5, будучи раніше судимим за умисний злочин, передбачений ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, 71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, постановою Староміського районного суду м. Вінниця від 16.04.2010 року звільнений умовно-достроково на 9 місяців 10 днів, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин та був засуджений за те, що він 12.08.2010 року близько 11 год., в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, таємно викрав мобільний телефон «Нокія Н-95» з сім – карткою у ОСОБА_6, завдавши потерпілому шкоди на 2415 грн.
На вказаний вирок суду засуджений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити, вважаючи його занадто суворим, несправедливим внаслідок невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вини та фактично завданим збиткам, та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі і на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати 1 місяць позбавлення волі, невідбутий за вироком Смілянського міськрайонного суду від 16.08.2007 року і остаточно визначити йому до відбування 1 рік 1 місяць позбавлення волі, оскільки свою вину у скоєному злочині він визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю даного злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, потерпілий просив його суворо не карати. Крім цього, судом не було враховано, що, відбуваючи покарання в Черкаський ВК № 62 в 2005 році, він захворів туберкульозом легень та був етапований в Дніпропетровську ВК № 89, де 6 місяців знаходився на лікуванні в лікарні, а тому перебуває на туберкульозному обліку.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_5, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідають фактичним даним справи, підтверджуються дослідженими судом в порядку ч.3 ст.299 КПК України доказами, в апеляції ніким не оскаржуються і отримали його вірну оцінку.
Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, а при призначенні йому покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, а також враховано обставини, що пом’якшують його покарання.
Доводи викладені в апеляції засудженого ОСОБА_5 про зміну вироку суду 1 інстанції є безпідставними, надуманими і є спробою засудженого уникнути справедливого покарання, оскільки він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимості за вказані злочини не погашені, злочин вчинив в стані алкогольного сп’яніння, до арешту ніде не працював, а що стосується перебування засудженого на туберкульозному обліку, то за даними завідуючого відділенням Смілянського протитуберкульозного диспансеру від 18.08.2010 року ОСОБА_5 на обліку не перебуває з приводу туберкульозу, в матеріалах архіву документації на нього не знайдено (а.с.66).
Враховуючи наведене, судом призначено ОСОБА_5 покарання, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Отже, суд 1 інстанції прийняв законне рішення, яке відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, а тому доводи апелянта про занадто суворе покарання призначене засудженому судом є безпідставними.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку суду щодо ОСОБА_5, а тому його апеляція задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
.
Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2010 року, відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_5 – без задоволення.
Головуючий
Судді