Увага! Зараз ми працюємо у тестовому режимі! Якщо у Вас є будь-які підказки, бажання або відгуки, будь-ласка, лишайте їх на
Судове рішення #13211284

                                                                                                    Справа №  2а-79/2011

П О С Т А Н О В  А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 січня 2011 року                                                                                              Цюрупинський районний суд

                                                                                                         Херсонської області

в складі:

головуючого судді                                                                                     Яценко О.М.

при секретарі                                                                                                                Брустман О.М           

за участю  позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Цюрупинську суду адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі  про  визнання протиправною бездіяльності, поновлення строку для звернення до суду за захистом порушеного права, зобов’язання  УПФ України в Цюрупинському районі  щодо здійснення перерахунку  та виплати  отримуваної пенсії  як дитині  війни,-  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі  про  поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушеного права, зобов’язання  УПФ України в Цюрупинському районі  здійснити перерахунок доплати до отримуваної пенсії у розмірі 30% як дитині війни за період з 01.01. 2006 року по 31.11.2010 року за рахунок коштів Державного бюджету України.

В  судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, та  відповідно до уточнених вимог просить визнати протиправною бездіяльність УПФ Цюрупинського району,  зобов’язати відповідача зробити перерахунок  та провести виплату 30%  щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, з 2006 року  по 30.11.2010р. Суду пояснив, що він має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни  має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з 2006 року. Зазначена норма Закону відповідачем не виконується, на протязі 2006-2010рр.  він не отримує таке підвищення у розмірі, встановленому ст. 6 Закону незважаючи на рішення Конституційного Суду України  від 09.07.2007р.  та  22.05.2008 р. , чим порушено його права. Про ці обставини він дізнався з засобів масової інформації,  тому просить поновити йому строки звернення до суду за захистом порушеного права, зобов’язати УПФ України в Цюрупинському районі  здійснити перерахунок щомісячного підвищення до отримуваної пенсії у розмірі 30% як дитині війни  і проводити її виплату за період з 2006 року по 30.11.2010 року.

Представник відповідача Кабалюк О.Г. позов не визнав, надав письмові заперечення на позов, а окрім того, пояснив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. Відповідно до положень статті 7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. В 2007 році не було виділено коштів на підвищення пенсій дітям війни, тому ці виплати не здійснювалися. З 01.01.2008р. позивачу виплачувалось підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто по 47 грн. щомісячно, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»в редакції Закону від 28.12.2007р., яким були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані неконституційними. З травня 2008 року розмір підвищення пенсії був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно п.8 цієї постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,10грн., з 1 липня -48,20грн., з 1 жовтня -49,80грн до цього періоду позивачу виплачується підвищення до пенсії у встановленому цією постановою розмірі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни відповідно до пенсійного посвідчення  № НОМЕР_1, виданого 18.01.1993 року, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі та отримує пенсію. До 2008 року підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу не нараховувалось і не виплачувалось. З 01.01.2008р. таке підвищення йому виплачується. При цьому розмір виплати складав: у січні - березні 2008 року - 47грн., у квітні - червні 2008 року - 48,10грн.. у липні - вересні 2008 року - 48,20грн., а з жовтня 2008 року по даний час - 49,80грн. щомісячно, що визнано відповідачем.  

Ці обставини підтверджуються копією пенсійного посвідчення позивача та письмовим запереченням відповідача про розмір нарахованого пенсіонеру підвищення до пенсії.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-І/ від 18.11.04р. встановлено, ще дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

На 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195 було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р, з урахуванням статті 111, якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09.07.2007 р. вищезазначені норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»діяли в повному обсязі, але всупереч рішенню Конституційного Суду України підвищення до пенсії позивачеві за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. відповідачем не нараховувалось і не виплачувалось.

Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни»і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 22.05.2008 р. вищезазначені норми Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04  року.

За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії; підлягає застосуванню .стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04р., але всупереч цьому підвищення до пенсії позивачці відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. -48,10грн., з 1 липня 2008р.-48,20грн., з 1 жовтня 2008р. -49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом № 2195 прав.

Посилання представника відповідача на те, що у Державному бюджеті не були передбачені кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставними.

Таким чином, зазначені правовідносини регулюються ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком, на який міститься посилання у зазначеному  Законі, визначається лише ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому саме виходячи з вказаного розміру має проводитися розрахунок, і він не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів України, як підзаконним актом.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України орган державної влади зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень  ст.162 КАС України  при вирішенні справи по суті  суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.  Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав і свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п.8 ч.3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням  необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками  для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.  

Тобто, суд вважає, що оскільки завданням адміністративного судочинства є зокрема захист прав і свобод та інтересів фізичних осіб…у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади…, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів прав при здійсненні ними владних управлінських функцій, то судом можливо прийняття рішення з метою гарантії дотримання відповідачем вимог закону в інтересах позивача і зобов’язати відповідача  здійснити нарахування та виплати підвищення до пенсії  на користь позивача у  відповідності до чинного законодавства.

В порушення зазначених норм відповідач не здійснив у визначеному законом порядку нарахування та виплату підвищення належної позивачеві пенсії. Разом з тим, з позовом про захист порушеного права позивач звернувся до суду лише 24.11.2010 року. Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України строки  звернення до суду за захистом порушеного права встановлено у 6 місяців, і саме в цих межах позов підлягає задоволенню. Посилання позивача на те, що про захист порушеного права він дізнався із засобів масової інформації суд не приймає до уваги як необґрунтовані і не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку.  При цьому обов’язок провести перерахунок та здійснення виплати судом підлягає задоволенню станом на дату розгляду справи, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушеного права. Суд також не приймає до уваги заперечення на позов відповідача, як такі, що є необґрунтовані, оскільки саме на відповідача покладено обов’язок щодо призначення, нарахування та виплати пенсій громадянам відповідно до чинного законодавства, що останнім не виконано.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 99, 159-163 КАС України КАС України, ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст. 6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004р.,   суд

                                                                    ПОСТАНОВИВ:

 Відмовити  ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку за відсутності поважності підстав його пропуску.

 Позовні вимоги   ОСОБА_1 задовольнити  частково.

 Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі  та зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії з її підвищенням в 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та здійснити  необхідні виплати за період з 24.05.2010р. по 30.11.2010 року за рахунок  Державного бюджету України.

 Витрати у справі віднести на державу.

 На постанову протягом десяти днів з дня  її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд з одночасним надісланням  копії  апеляційної скарги  до суду апеляційної інстанції.



 Суддя:                                                                                                           О.М. Яценко





  • Номер: 6-а/496/1/19
  • Опис:
  • Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 2-а-79/11
  • Суд: Біляївський районний суд Одеської області
  • Суддя: Яценко О.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.04.2019
  • Дата етапу: 25.10.2019