Справа  № 2-а-310/11

Категорія 70

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.01.2011 Першотравенський міський суд Дніпропетровської області  в складі:

          головуючоїсудді:           Янжула Світлана Анатоліївна

при секретарі Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську Дніпропетровської області  справу за  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську Дніпропетровської області  справу за  позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня  2010 року ОСОБА_2 звернулася  до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни»за 2010 рік

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їй як дитині війни повинне виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач надбавку до пенсії у встановленому розмірі їй не нараховував та не виплачував. Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать Конституції України та Законам України.

Просить суд зобов’язати відповідача на її користь підвищення до пенсії як дитині війни за 2010 рік в сумі 1500 грн 65 коп.

Позивачка просить розглянути справу у її відсутність.

Ухвалою суду від 20 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2  до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни»залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог  з 01 січня 2010 року до 07 червня 2010 року у зв’язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідач у справі Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позов не визнав, надав суду заперечення згідно яких зазначив, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому, звертають увагу суду на те, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни»не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення дітям війни.

Крім того, при розгляді справи просять врахувати суд, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Розпорядником бюджетних коштів є Державне казначейство України.

Бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України джерел, відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Отже, у зобов'язані виплатити підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до врегулювання цього питання на законодавчому рівні, органи Пенсійного фонду України, зокрема, головне управління не є належним відповідачем.

3 01.01.2008 набув чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про статус дітей війни», відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України «Про держаний бюджет України»на відповідний рік.

На виконання вказаного Закону всім пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»проведено перерахунок пенсій.

Такий перерахунок, з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що складає 48,10 грн. проведено і позивачеві.

А з моменту скасування окремих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008, питання виплати підвищення особам, яким встановлено статус дитини війни врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530, якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня — 48,1 грн.; з 1 липня — 48,2 грн.; з 1 жовтня — 49,8 грн.

До того ж, просить суд взяти до уваги лист Міністерства юстиції України від 31.08.2007 №21-46-561, отриманого на запит Пенсійного фонду України, в якому також висловлена позиція Міністерства юстиції України щодо можливості вирішити питання виплати підвищення передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»шляхом внесення змін до даного Закону, які і були внесені Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набув чинності з 01.01.2008. А також лист Міністерства юстиції України від 21.01.2009 № 16309-0-33-08-21 та лист Міністерства праці та соціальної політики України від 16.01.2009 № 357/О/14-09/014 отримані на запит головного управління, щодо однорідності застосування на практиці норм діючого законодавства при виконанні судових рішень.

Звертає увагу суду, що в ухвалі Конституційного Суду України від 19.05.2009 № 27-у/2009 зазначено, що у частині третій статті 28 Закону № 1058ІУ закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини першої цієї статті,—виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати мита.

Зважаючи на викладене, на підставі статті 49, 51, 99, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо перерахунку пенсії з урахуванням підвищення передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2010 рік відмовити, судові витрати покласти на позивача,адміністративну справу розглянути без  участі відповідача в порядку письмового провадження.

Дана справа розглянута  в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість решти позовних вимог позивачки  за  період з 07 червня 2010 року до 07 грудня 2010 року, в межах заявлених позовних вимог,суд вважає, що  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачка відповідно до ст. І Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набула статусу «дитина війни», що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивачка перебуває на обліку в Головному Управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Як особі, що має статус «дитини війни», позивачці в  2010 році  підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призначалося та виплачувався частково у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530,з   01 жовтня 2008 року по теперішній час по 49,8 гривень щомісячно,що підтверджено наданими суду запереченнями  на позов.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»).

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № у справі № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат,які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати,в абсолютних сумах у межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат,які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати,в абсолютних сумах у межах асигнувань,передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат,вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини,оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році та у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вирішуючи позовні вимоги позивачки по суті суд приходить до наступного:

Оскільки ухвалою суду від 20 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни», зобов’язання перерахунку та виплаті підвищення до пенсії,стягнення недоплаченого підвищення до пенсії  за період з 01 січня 2010 року по 07 грудня 2010 року залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог  з 01 січня 2010 року до  07 червня 2010 року у зв’язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав,суд вирішує решту позовних вимог   за період з 07 червня 2010 року до 07 грудня 2010 року  в межах заявлених позовних вимог.

Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз'яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст. 150 Конституції України, суд вважає, що  за період з 01 січня 2010 року до 01 червня 2010 року позивачці повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає,що позовні вимоги позивачки  за період з 07 червня 2010 року до 07 грудня 2010 року підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає неправильною вимогу позивачки про стягнення з відповідача підвищення пенсії за вказаний період.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування. їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не може здійснювати розрахунок суми підвищення до пенсії дитині війни, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, внаслідок чого суд повинен зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо перерахунку підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З урахуванням наведених обставин  суд вважає,що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача  відносно виплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі,передбаченому ст.6 Закону № 2195-1У-30 відсотків мінімальної пенсії за віком,та зобов’язання відповідача перерахунку та виплаті на користь позивачки  підвищення до пенсії  в розмірі,передбаченому ст..6 Закону України № 2195-1У за період з 12 квітня 2010 року до 12 жовтня 2010 року,тобто  в межах шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав ,та в межах заявлених позивачкою вимог, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Передбачене ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також суд вважає помилковим посилання відповідача на п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530, яким встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. При нарахуванні позивачу щомісячної соціальної допомоги як дитині війни має застосовуватися саме Закон України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.

Згідно зі статтями 113, 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України; забезпечує виконання Конституції і законів України; видає постанови і розпорядження виключно в межах своєї компетенції.

Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.

Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

З огляду на вищевказане, суд дійшов  висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачці як дитині війни ,вважаючи позовні вимоги позивачки про стягнення на її користь сум підвищення до пенсії необґрунтованими.

На  підставі викладеного,  ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України, ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-1У суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в  Дніпропетровській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни», задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в  Дніпропетровській області щодо своєчасного перерахунку та виплати підвищення до пенсії  ОСОБА_2 в розмірі,передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  за період  з  07 червня 2010 року до 07 грудня 2010 року.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії  згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 07 червня 2010  року до 07 грудня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці,яка була виплачена у цей період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати  по справі у розмірі 3,40 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу,а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу,було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді,то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           С. А. Янжула