Справа № 22-ц/2690/3248/11 Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В. доповідач: Усик Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Усика Г.І.
суддів: Слободянюк С.В., Волкової Л.О.
при секретарі: Грозовській Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсним договору,
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди квартири, посилаючись на те, що він був укладений внаслідок зловмисної домовленості її представника ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4
На обгрунтування своїх вимог зазначала, що 07.02.2008 р. за попереднім усним договором вона уповноважила ОСОБА_3 здавати в оренду належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, для чого надала їй довіреність на право укладати такі договори та отримувати гроші.
27.08.2008 р. ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_4 договір оренди належної їй квартири строком на три роки, з оплатою орендної плати в розмірі 100 доларів США в місяць без урахування оплати комунальних послуг.
Відповідно до інформаційного листа АН «Атлант-А» від 06.03.2009 р. вартість оренди подібної квартири у Шевченківському районі м. Києва становить від 800 до 1500 доларів США в місяць, а тому вважала, що договір оренди її квартири за ціною орендної плати 100 доларів США на місяць був укладений внаслідок зловмисної домовленості відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Внаслідок таких дій відповідачів вона зазнала збитків у вигляді упущеної вигоди, розмір якої за її розрахунками становить 9738,45 доларів США, що становить 74109,60 грн., а також заподіяли їй моральні страждання на відшкодування яких вона просила стягнути 100000,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.11.2010 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати зазначене рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначав, що рішення суду є незаконним, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги надані ним докази на підтвердження доводів про зловмисну домовленості між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо укладення договору оренди, а саме: його доводи про те, що ОСОБА_3, як особа, що працює у сфері нерухомості допускала, що ціна оренди квартири є заниженою, а тому укладений нею з ОСОБА_4 договір оренди є невигідним для позивачки. Також поза увагою суду залишилося і його доводи про те, що у 2006 р. ОСОБА_3 на підставі попередньої довіреності укладала договір оренди цієї квартири за ціною 600 доларів США за місяць.
Внаслідок протиправних дій відповідачів позивачка отримала не тільки збитки у вигляді упущеної вигоди, а й моральні страждання, однак ці доводи суд теж не прийняв до уваги.
В судове засідання представник ОСОБА_2, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з’явилися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно.
Представник ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
27.08.2008 р. ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_4 договір оренди належної їй квартири строком на три роки, з оплатою орендної плати в розмірі 100 доларів США в місяць без урахування оплати комунальних послуг.
Згідно ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв’язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач не надав доказів зловмисної домовленості відповідачів при укладенні договору оренди.
Довіреністю від 08.02.2008 р. ОСОБА_2 уповноважувала ОСОБА_3 бути її представником в організаціях, підприємствах та установах м. Києва з питань укладення договорів на обслуговування її квартири, а також здавати її в оренду не містить умов щодо ціни орендної плати, строку укладення договору та інших істотних умов договору оренди.
Зазначена довіреність була скасована 10.11.2008 р. на підставі письмової заяви позивача.
Заперечуючи проти доводів позивача, ОСОБА_3 стверджувала, що квартира АДРЕСА_1 перебувала в непридатному для проживання стані з аварійною сантехнікою і застарілими меблями, а тому потребувала ремонту. З урахуванням такого стану квартири та вимог позивачки про отримання передоплати за весь строк оренди, була визначена договірна ціна орендної плати з ОСОБА_4 без урахування сплати за комунальні послуги, та проведення нею за власні кошти косметичного ремонту квартири і придбання необхідних меблів.
Зазначені обставини підтвердила і ОСОБА_4 Суд обґрунтовано не прийняв до уваги лист АН «Атлант-А» про розмір орендної плати, та висновок про оцінку вартості квартири для розрахунку орендної плати від 20.05.2009 р., оскільки вони були складені зі слів власника квартири, без урахування стану оздоблювальних робіт та інших складових, які впливають на розмір орендної плати.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: