УКРАЇНА
Справа № 22-ц/2690/2988/11 р. Головуючий в 1 інстанції - Зубков С.О.
Доповідач – Усик Г.І..
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2011 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого – Усика Г.І.
суддів – Волкової Л.О., Слободянюк С.В.
при секретарі – Грозовській Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2010 р. у справі за позовом ЗАТ «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2009 р. ЗАТ «Альфа-Банк» (надалі Банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №490044596 від 07.08.2007 р., відповідно до якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 20197,54 доларів США, для придбання транспортного засобу, строком на 72 місяці з кінцевим терміном погашення 07.08.2013 р., зі сплатою 12 % річних за користування кредитними коштами.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором відповідач, як заставодавець, передала у заставу позивачу транспортний засіб – автомобіль MAZDA – 3, 2007 року випуску, колір – синій, державний номер НОМЕР_1, № кузова – НОМЕР_3, тип – легковий седан (свідоцтво про реєстрацію – ААС НОМЕР_2, видане 03.08.2007 р. УДАІ ГУ МВС України в м. Києві).
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 131 398, 42 грн., по процентам в сумі 7898, 28 грн., пеню в сумі 9731,27 грн., а також судові витрати. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 490044596 від 07.08.2007 р. позивач просив звернути стягнення на предмет застави - автомобіль MAZDA – 3, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ «Альфа-Банк» з укладенням від імені ОСОБА_1 угод щодо оплатного відчуження в будь-який спосіб з іншою особою – покупцем.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2010 р. позов ЗАТ «Альфа-Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість по кредиту 143245,84 грн. та судові витрати в розмірі 1520,00 грн.
В рахунок погашення заборгованості перед ЗАТ «Альфа-Банк» звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль, марки MAZDA – 3, 2007 року випуску, колір – синій, державний номер НОМЕР_1, № кузова – НОМЕР_3, тип – легковий седан (свідоцтво про реєстрацію – ААС НОМЕР_2, видане 03.08.2007 р. УДАІ ГУ МВС України в м. Києві), що належить на праві власності ОСОБА_1
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження у справі , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначав, що суд першої інстанції не прийняв до уваги його доводи про те, що у особи, яка подала та підписала позовну заяву не було повноважень на ведення справи, на підставі чого суд відповідно п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України зобов’язаний був повернути позовну заяву, а провадження у справі закрити. Поза увагою суду залишились його доводи про грубі порушення позивачем умов кредитного договору, зокрема щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом, та що Банк надав розрахунок заборгованості по кредиту, який взагалі не підписаний повноважною особою Банку. На думку представника відповідача, суд фактично стягнув заборгованість по кредиту у подвійному розмірі, здійснивши стягнення на предмет застави одночасно зі стягненням заборгованості за кредитним договором. Крім того, суд звертаючи стягнення на предмет застави, не витребував у позивача даних про те, що автомобіль перебуває у заставі та не звернув уваги на відсутність витягу з Державного реєстру письмових повідомлень всіх можливих обтяжувачів.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представник ЗАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи зазначена юридична особа була повідомлена належно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Альфа-Банк», суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1 не виконує зобовязання за умовами кредитного договору № 490044596 від 07.08.2007 р. На момент звернення з заявою до суду заборгованість по кредиту, відсотках за його користування з нарахованою пенею за порушення строків сплати кредиту та відсотків становила 149 027,97 грн.
Відповідно до п.6.1 кредитного договору, Банк має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов’язань.
Доводи представника ОСОБА_1 про те, що суд поклав в основу рішення розрахунок заборгованості наданий позивачем, який не підписаний повноважною особою Банку, а тому він є неналежним доказом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки представником відповідача не надано доказів, які б спростовували правильність наданого Банком розрахунку.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом правил підсудності є безпідставним. Згідно умов договору сторони погодили, що відповідно до ст.112 ЦПК України (яка була діючою на час укладення договору) усі спори, пов’язані з його виконанням, будуть вирішуватись у Шевченківському районному суді м. Києва.
Необгрунтованими є також доводи представника відповідача про порушення судом норм процесуального права при прийнятті позовної заяви ЗАТ «Альфа-Банк» з посиланням на те, що позивач не надавав повноважень ОСОБА_2 представляти його інтереси в суді. Як убачається з довіреності №1123/07 від 29.10.2007 р. та письмових пояснень представника ЗАТ «Альфа-Банк», зазначена юридична особа уповноважувало ТОВ «Екол» на представництво його інтересів, в тому числі в суді. Відповідно до ч.3 ст.38 ЦПК України юридичних осіб представляють їх органи, що діють в межах їх повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники, а тому ОСОБА_2 як представник ТОВ «Екол» на підставі довіреності №347/09 від 13.03.2009 р. мала повноваження представляти інтереси ЗАТ «Альфа-Банк».
Відповідно до п.6.2 кредитного договору Банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом в разі зміни кон’юнктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції, загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів. Розмір процентної ставки по кредиту був підвищений з 12% до 14,50 % з 01.09.2008 р. про що відповідачки була повідомлена.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про заставу» заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Твердження представника ОСОБА_1, що суд стягнув подвійну суму заборгованості, здійснивши стягнення на предмет застави одночасно зі стягненням заборгованості за кредитним договором є безпідставним, оскільки в рішенні зазначено, що з ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет застави в рахунок стягнення заборгованості за кредитом перед ЗАТ «Альфа-Банк».
Розмір нарахування заборгованості по кредиту, відсотках за його користування, зменшення нарахування пені за порушення строків сплати кредиту та строків сплати відсотків є правильним, і суд про це зазначив в мотивувальній частині рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а тому вона задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ё-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: