Судове рішення #13207753

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

________________________________________________________________      

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

“30” листопада 2010 року                                                                                             м. Одеса  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого                   Виноградової Л.Є.,

суддів                              Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,

за участю секретаря      Макаркіна А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2010 року  по цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності, -    

    В С Т А Н О В И Л А   :  

 В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності, вказуючи, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, який нотаріально посвідчений, згідно якого ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, а відповідач в свою чергу зобов’язується довічно повністю утримувати ОСОБА_3

Посилаючись на те, що відповідач після укладання договору довічного утримання перестав доглядати за  ОСОБА_3, з 16 січня 2007 року переїхав в інше місце та своїми діями залишив ОСОБА_3 без матеріальної допомоги, 7 лютого 2008 року ОСОБА_3 склала заповіт та  ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона померла, позивачка усі витрати на проведення поховання ОСОБА_3 взяла на себе, просила суд визнати договір довічного утримання недійсним та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.  

Рішенням в позові ОСОБА_1 відмовлено.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким договір довічного утримання розірвати та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

Згідно до вимог ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, не залежно від його вини та на вимогу набувача.

Обґрунтовуючи свої вимоги про розірвання договору довічного утримання, ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла, склавши заповіт на її користь, тому  ОСОБА_1 вважає, що відповідач неналежно виконував свої обов’язки і договір довічного утримання повинен бути розірваний.

  ______________________________________________________________________________________________  

Справа №22ц-20955/2010 р.                                  

Головуючий у першій інстанції – Гудіна Н.І.  

Доповідач – Виноградова Л.Є.  

Між тим, договір довічного утримання складений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 13 вересня 2007 року (а.с. 41) припинив свою дію зі смертю ОСОБА_3 ще в березні 2008 року, а позов пред’явлений про розірвання цього договору 9 лютого 2010 року.

Крім того, суд обґрунтовано вказав, що ОСОБА_3 за життя не зверталася до суду з заявою про розірвання договору довічного утримання, а дані правовідносини не передбачають правонаступництва.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач систематично залишав ОСОБА_3 без харчів, не здійснював постійний догляд, а всі ці обов’язки виконувала позивачка не можуть бути підставою для скасування рішення, не тільки тому, що в матеріалах справи такі докази відсутні, але й тому, що такі обставини не передбачені ч. 2 ст. 755 ЦК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачка є спадкоємницею ОСОБА_3, тому вважає, що вправі звертатися з позовом до суду від імені ОСОБА_3 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як спадкоємниця ОСОБА_1 отримала спадщину після ОСОБА_3

Твердження ОСОБА_1, що вона викликала лікаря ОСОБА_3, здійснювала догляд за нею не є безумовною підставою для скасування рішення, тому що ОСОБА_3 була тіткою ОСОБА_1 і як родичка повинна була теж їй допомагати.

Судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

  У Х В А Л И Л А:  

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення,  рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.    

 Головуючий суддя                                                          Л.Є. Виноградова

 Судді колегії                                                                    Н.А. Кононенко

                                                                                            С.М. Сегеда

                                                С.М. Сегеда                                                   

                               

                                                                                            

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація