АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„27” липня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Виноградової Л.Є.,
суддів Сегеди С.М., Суворова В.О.,
за участю секретаря Макаркіна А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року за заявою державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, за апеляційною скаргою на додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю , -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Верховного Суду України від 23 грудня 2009 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 19 березня 2009 року скасовано, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2008 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, яким усунені перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2, ОСОБА_3, зобов’язано ОСОБА_1 знести дерев’яний паркан, розташований на земельній ділянці площею 0,060 га за адресою АДРЕСА_1, залишено без змін.
17 лютого 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали заяву про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, які становлять 928 гривень: держмито - 8, 50 гривень, ІТЗ – 7, 50 гривень, оплата судової інженерної геодезичної експертизи 912 гривень.
При цьому позивачі посилались на те, що суд при винесені рішення від 10 листопада 2008 року помилково не стягнув судові витрати.
12 квітня 2010 року державний виконавець Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ подав заяву про можливість знесення дерев’яного паркану, розташованого на земельній ділянці площею 0,060 га за адресою АДРЕСА_1, без участі боржниці та за рахунок стягувачів.
Посилаючись на те, що боржниця вдруге не виконала вимоги виконавчого документу, на неї накладено штраф 68 гривень, в заяві стягувачі надали згоду на проведення авансування витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій, судовий виконавець просив його заяву задовольнити.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року встановлено спосіб і порядок виконання рішення суду за рахунок стягувачів.
Додатковим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 держмито - 8, 50 гривень, ІТЗ – 7, 50 гривень, за оплату судової інженерної геодезичної експертизи - 912 гривень.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року, оскільки не встановлені межи земельної ділянки, та зміну додаткового рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року, так як судова інженерна геодезична експертиза проведена не належним чином.
Апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
В становлюючи спосіб і порядок виконання рішення, суд обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 в добровільному порядку виконати рішення відмовляється, тому рішення суду можливо виконати за рахунок стягувачів.
Доводи апеляційної скарги про те, що межі земельних ділянок не встановлені спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Стягуючи судові витрати , суд виходив з того, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2008 року, яке набрало законної сили 23 грудня 2009 року, судові витрати понесені ОСОБА_2, ОСОБА_3 не стягувалися.
Твердження апеляційної скарги про те, що судова інженерна геодезична експертиза проведена не належним чином не можуть бути прийняти до уваги апеляційним судом, оскільки висновки цієї експертизи використані в якості доказу в ухвалі Верховного Суду України від 23 грудня 2009 року (а.с. 143-144).
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору № 28 від 5 травня 2008 року на виконання проектно-вишукувальної продукції, податкової накладної № 42, рахунку інженерно-геодезичних робіт, квитанції № 90070491 від 19 травня 2008 року позивачами внесені 912 гривень до приходної каси № 21 «Інвестбанку» у м. Одесі на рахунок проектно-вишукувального інституту «Одесзалізничпроект».
Судова колегія вважає, що підстав для скасування ухвали та додаткового рішення суду не вбачається, доводи апеляційних скарг не спростовують ухвалу та додаткове рішення суду.
Суд першої інстанції постановив ухвалу та додаткове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, законність і обґрунтованість ухвали та додаткового рішення суду перевірена в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року за заявою державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ про встановлення способу і порядку виконання рішення суду та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року залишити без задоволення, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року та додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л.Є. Виноградова
Судді колегії С.М. Сегеда
В.О. Суворов