Справа № 2-а-170/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 січня 2011 року  Жовківський районний суд Львіської області в складі :

головуючого           судді          Мікула В.  Є.,

при секретарі                    Петришин М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Жовкві цивільну справу за  адміністративним позовом    ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області  про скасування постановит про притягнення до адміністративної відповідальності ,-          

ВТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області з приводу скасування постанови   від 08.02.2010 року про накладення на позивача стягнення   за невиконання вимог державного виконавця в розмірі 170 грн.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та пояснив, 11.02.2010 року до управління Державного казначейства у Жовківському районі Головного управління Державного казначейства України у Львівській області за вхідним номером 04.2-21/956 (дата на конверті 09.02.2010 року) надійшла постанова про накладення штрафу начальником підрозділу примусового виконання рішень відділ) державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевою Н.І. від 08.02.2010 року за невиконання законних вимог державного виконавця на позивача  в розмірі 170 грн.

20.01.2010 року до УДК у Жовківському районі ГУДКУ у Львівській області надійшла та була повернута без виконання постанова про арешт коштів боржника ВП № 15102912 від 13.01.2010 року щодо стягнення з Дублянської міської ради на користь Львівського національного аграрного університету 67992,49 грн. різниці між затвердженим розміром тарифу та фактичними витратами на їх виробництво, 679,89 гри. державного мита та 69,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до наказу № 26/155 виданого 20.04.2009 року Господарським судом Львівської області, згідно абзацу 1 пункту 32 (постанова про арешт та за наявності копія виконавчого документу і рішення суду надсилаються органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт) та підпункту 2 пункту 33 (сума, зазначена у постанові про арешт, перевищує суму, яка підлягає арешту відповідно до документів, для забезпечення виконання яких таке рішення прийнято) Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 №609: у зв'язку з:

- непред'явленням копії виконавчого документа (відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, відповідно до ст. З Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази: 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якшо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") і рішення суду, яке надсилається органу Державного казначейств, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт;

- неможливістю визначення, чи сума, зазначена у постанові про арешт, не перевищує суму, яка підлягає арешту відповідно до документів, для забезпечення виконання яких таке рішення прийнято тобто до вищезгаданої постанови не подано копії виконавчий документів, з яких можна встановити суму, шо підлягає арешту, що є підставою для органу Державного казначейства не приймати до виконання і повернути постанову про арешт та супровідні документи.

Представник відповідача неодноразово повідомлялися про час та місце судового слухання однак в судове засідання не з'являлися, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд вважає що позов підлягає до задоволення з наступних підстав :

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про виконавче провадження» за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправомірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державною виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченону законом.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення -положення цього Кодексу поширюється і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Отже при винесені даної постанови про накладення штрафу державний виконавець повинен був дотримуватись вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення -про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення державні виконавці є особами, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.

Постанова про накладення штрафу від 08.02.2010 року прийнята начальником ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Кошевою Н.І. при розгляді доповідної записки державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Кеди М.В., шо суперечить вищезазначеним нормам Кодексу.

Також при винесені постанови про накладення штрафу начальником підрозділу примусового  виконання  рішень  відділу  державної  виконавчої  служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевою Н.І. від 08.02.2010 року порушено норми ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме  право позивача знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Статтею 55 Конституції України передбачено право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При прийнятті оскаржуваної постанови, не вказано  право на її оскарження.

Крім цього додатком 24 до пунктів 10.2, 10.3 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, встановлено вимоги до постанови про накладення штрафу. Згідно цього додатку передбачено пункт про право на оскарження постанови.

Керуючись ст.ст. 2,5,7,11,71,99,100,158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Прозов задоволити.

Скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області     від 08.02.2010    року про накладення на ОСОБА_1     штрафу у розмірі 170 грн.

Постанова може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                      В.  Є. Мікула