Справа №2-а-1812/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 року м. Джанкой
Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Спасьонової О.А.,
при секретарі Черкашиній Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Запорізькій області Пучкова Віктора Павловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
15.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора роти ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Запорізькій області Пучкова В.П. від 05.04.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за те, що він 05.04.2010 року о 12 годині 10 хвилин, керуючи транспортним засобом Рено реєстраційний номер НОМЕР_1, на автодорозі Харків-Сімферополь на 326 км в населеному пункті с. Кам’янське перевищив встановлену швидкість на 26 км/г рухався зі швидкістю 86 км/г, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України. Свої вимоги позивач мотивує тим, що до зупинки його транспортного засобу інспектором ДПС Пучковим В.П. він рухався з допустимою швидкістю 57 км/г і правил дорожнього руху не порушував. Після зупинки інспектором в якості доказу був наданий радар «Радіс», на якому було вказано тільки час, при цьому на приборі були відсутні докази про перевищення швидкості саме його транспортним засобом: були відсутні фото- і відео зйомка, не був зафіксований державний номер транспортного засобу, що перевищив дозволену швидкість. Тому, ніяких доказів того, що вимірювальним приладом «Радіс» була зафіксована швидкість саме його автомашини, немає.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що ніяких доказів того, що позивачем були порушені Правила дорожнього руху відповідачем не надано. Просив позов задовольнити.
Відповідач – інспектор роти ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Запорізькій області Пучков В.П. в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заперечень на позов, матеріалів, на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності до суду не надійшло.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справам про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу провадиться у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.
Судом встановлено, що постановою інспектора роти ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Запорізькій області Пучкова В.П. серії АР №261557 від 05.04.2010 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. В постанові вказано, що позивач 05.04.2010 року о 12 годині 10 хвилин, керуючи транспортним засобом Рено реєстраційний номер НОМЕР_1, на 326 км автодороги Харків-Сімферополь в населеному пункті перевищив встановлену швидкість на 26 км/г рухався зі швидкістю 86 км/г, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Зазначена постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 05.04.2010 року, складеного відповідно до вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Досліджена у судовому засіданні постанова серії АР №261557 від 05.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, копія постанови отримана правопорушником.
В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що позивач не порушував Правил дорожнього руху України, рухався він з допустимою швидкістю 57 км/г.
У відповідності до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до наданих суду доказів, інспектор роти ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Запорізькій області Пучков В.П. процесуально діяв відповідно до вимог, встановлених діючим законодавством, але відповідачем не представлено ніяких доказів, якими б спростовувались доводи позивача про відсутність з його боку порушень Правил Дорожнього руху України.
Враховуючи всі обставини справи, аналізуючи норми діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та підлягають судовому захисту. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за порушення частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 9, 11, 12, 14, 70, 71, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Запорізькій області Пучкова Віктора Павловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Скасувати постанову серії АР № 261557 по справі про адміністративне правопорушення від 05.04.2010 року, винесену інспектором роти ДПС ДАІ при УДАІ УМВС України в Запорізькій області Пучковим Віктором Павловичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Спасьонова О.А.