Справа № 2-87/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          19 січня 2011 року                     Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді                               Бондаренко І.В.

при секретарі                                        Биковій С.Б.

з участю адвоката                              ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ЖБК №289 «Запоріжсталь-25»,  гаражно-експлуатаційний будівельний кооператив «Супер», про розподіл майна подружжя, визнання права власності на частку квартири, визначення порядку користування квартирою, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить розділити майно, нажите подружжям в період шлюбу, яке складається з квартири АДРЕСА_1, автомобіля Даймлер-Бенц, трьох гаражів в ГЕБК «Супер»- №НОМЕР_1,№НОМЕР_2,№НОМЕР_3, меблів, побутової техніки. Просить визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаної квартири та визначити порядок користування вказаною квартирою, виділивши їй в користування кімнати площею 12,3 кв.м. та 7,6 кв.м. в цій квартирі, а відповідачу  - кімнату площею 16,2 кв.м., виділити їй гараж №НОМЕР_2, стягнути з відповідача на її користь половину вартості гаражу №НОМЕР_3 в сумі 36000 грн.,, а гаражі №НОМЕР_1 та №НОМЕР_3 залишити відповідачу, стягнути з відповідача на її користь половину вартості автомобіля в сумі 16000 грн., залишивши автомобіль відповідачу, виділити їй в користування меблі, холодильник, телевізор, мікрохвильову піч –всього на суму 4200 грн., а відповідачу виділити майно –ліжка,домашній кінотеатр и відеоплеер, дві шафи, тумбу, кондиціонер, вентилятор - на суму 5750 грн.  та стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості спільного майна на суму 52000 грн. /половину вартості гаражу 36000 грн. + половина вартості автомобіля в сумі 16000 грн./.

          Відповідач в судовому засіданні з позовом не погодився в повному обсязі і вважає, що квартира є тільки його власністю, оскільки він оформив своє право власності на неї після розірвання шлюбу з позивачкою, автомобіль та речі також належать йому, а гаражі знаходяться у власності їх сина ОСОБА_4, тому розподілені бути не можуть.

          Третя особа ОСОБА_4 з позовом не погодився та пояснив, що два гаражі - №НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 знаходяться у його власності, він їх сам будував, тому вони не можуть бути розділені між його батьками.

          Представник третьої особи - ЖБК №289 «Запоріжсталь-25 –в судові засідання не з»явився, пояснень або заперечень по позову не надав.

          Представник третьої особи - ГЕБК «Супер»- суду пояснив, що на цей час гаражі №НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 зареєстровані за ОСОБА_4, який прийнятий у члени ГЕБК, а гараж №НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_5, який також прийнятий в члени ГЕБК. Раніше гараж №НОМЕР_2 був зареєстрований за ОСОБА_2,  але на підставі її заяви перереєстрований за її сином, а два інші гаражі раніше були зареєстровані за ОСОБА_3, один з яких він продав ОСОБА_5, а інший подарував сину.

          В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходились в зареєстрованому шлюбі з  31.01.1981 року по 06.07.2010 року /а.с. 92,12/. Третя особа ОСОБА_4 є їх сином.

          Згідно ордеру №1492 від 02.12.1985 року, ОСОБА_3 на сім»ю з трьох осіб отримав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка розташована в ЖБК №289 «Запоріжсталь-25». Членом ЖБК є ОСОБА_3./а.с.13/

          На цей час в квартирі, згідно довідки ЖБК, зареєстровані та проживають ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4./а.с.15/.

          Вартість кооперативного житла –пай за вказану квартиру, згідно довідки №237 від 05.07.2010 року, повністю виплачений в 1991 році./а.с.16/.

          03.06.2001 року головою Хортицької райадміністрації було видане розпорядження №624р про оформлення права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 в зв»язку з виплатою паю в ЖБК /а.с.14/.

          Проте, оформив ОСОБА_3 своє право власності на квартиру тільки 25.06.2010 року, після винесення судом рішення про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 /а.с.82-87/.

          Згідно довідки агентства нерухомості «Стиль»№11/01 від 12.01.2011 року, середньоринкова вартість вказаної квартири складає 38000 доларів США, що еквівалентно 302480 грн..

          В квартирі три  окремі кімнати площею 16,2 кв.м., 7,6 кв.м. та 12,3 кв.м..

          З пояснень позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні вбачається, що порядок користування кімнатами у них на цей час не склався: ОСОБА_3 пояснив, що зараз в квартирі не проживає, а до цього займав кімнату площею 7,6 кв.м., ОСОБА_2 пояснила, що раніше займала кімнату площею 12,3 кв.м. разом з сином, а кімната площею 16,2 кв.м. була загальною, там стояв телевізор і ОСОБА_3 заважав їй там знаходитись, а зараз спить вона у великій кімнаті, тому що в кімнаті площею 12,3 кв.м. знаходяться речі сині, він там займається на комп’ютері; ОСОБА_4 пояснив, що у нього фактично немає місця в квартирі, тому що в кімнаті площею 12,3 кв.м. знаходяться його речі, але спить там мама, тому що батько заважає їй користуватись кімнатою 16,2 кв.м..

          Крім того, згідно договору купівлі транспортного засобу №002748 від 30.11.2000 року, засвідченого на товарній біржі «Українська –Донецьк», ОСОБА_3 придбав автомобіль Даймлер-Бенц 1985 року випуску, легковий седан, за 5000 грн..  Реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_4. /а.с.9/.

          Згідно довідки ПП ОСОБА_7 №3555 від 11.01.2011 року, наданої суду позивачкою, середня вартість купівлі автомобіля Мерседес-Бенц 1985 року випуску за інформацією довідкової літератури складає 3450 доларів США, що еквівалентно 27456 грн..

          Відповідач надав суду звіт про експертну оцінку автомобіля Даймлер-Бенц р.н. НОМЕР_4, здійснений експертом консалтингової фірми «Експоком», який має відповідний сертифікат суб»єкту оцінювальної діяльності, станом на 11.01.2011 року вартість автомобіля Даймлер-Бенц р.н. НОМЕР_4 1985 року випуску, що належить ОСОБА_3, складає 16350 грн..

          Крім цього, в ГЕБК «Супер»на ОСОБА_3 були зареєстровані два гаражі - №НОМЕР_1 та №НОМЕР_3, він був членом ГЕБК, потім гараж №НОМЕР_1 за заявою ОСОБА_3 в зв»язку з продажем був переоформлений на ОСОБА_5 рішенням зборів від 25.12.2008 року, і ОСОБА_5 був прийнятий у члени ГЕБК, а гараж №НОМЕР_3 був переоформлений на ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_3, рішенням зборів кооперативу від 26.12.2008 року./а.с.19,20,50/. Крім цього, 20.08.2010 році на зборах правління ГЕБК гараж №НОМЕР_3 в зв»язку з даруванням ОСОБА_3 був знов оформлений на ОСОБА_4./а.с.51,59-63/.

          Також, в даному ГЕБК на ОСОБА_2 був зареєстрований гараж №НОМЕР_2 з 2006 року, потім за заявою ОСОБА_2 він був переоформлений на сина ОСОБА_4 рішенням зборів кооперативу від 26.12.2008 року. /а.с.21-22,50,76-77/.

          ОСОБА_2 в судовому засіданні спростовує факт підписання нею заяви про переоформлення гаражу №НОМЕР_2 на ім»я сина ОСОБА_4. ОСОБА_4 в свою чергу пояснює, що мати давала згоду на переоформлення гаражу на нього, він будував цей гараж, а на мати гараж був оформлений формально.

Крім того, в період шлюбу сторони придбали наступне майно, яке знаходиться в квартирі: кухонні меблі –куток, стіл і два табурети, вартістю 700 грн., бар з антресоллю вартістю 250 грн., шкаф-сервант маленький вартістю 200 грн., трюмо з тумбою вартістю 200 грн., кухонний навісний шкаф двуствірний з тумбою вартістю 100 грн., тумбу з ванної кімнати вартістю 400 грн., два м»які стільці вартістю 100 грн., диван вартістю 300 грн.. два крісла вартістю 200 грн., телевізор вартістю 1200 грн., холодильник вартістю 250 грн., мікрохвильова піч вартістю 200 грн., килим вартістю 300 грн., два ліжка у комплекті вартістю 1000 грн., двоспальне ліжко вартістю 500 грн., відеоплеер вартістю 200 грн., DVD і домашній кінотеатр вартістю 700 грн., 2 м»які стільці вартістю 100 грн., комод під одежу вартістю 200 грн., стіл-тумбу вартістю 150 грн., шкаф-сервант вартістю 250 грн., шкаф для одягу зі стінки вартістю 250 грн., шкаф кухонний одноствірний вартістю 50 грн., тумбу з-під шкафу вартістю 50 грн., кондиціонер вартістю 2000 грн., килим вартістю 200 грн., вентилятор вартістю 100 грн., на загальну суму 9950 грн..

Вартість вище перелічених речей вказана позивачкою, відповідач свого варіанту вартості цих речей суду не надав, і жодна з сторін не надала суду документів в обґрунтування вартості кожної з вказаних речей.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду пояснили, що знають родину ОСОБА_3, бували у них в квартирі і можуть засвідчити, що всі меблі та побутова техніка в квартирі, а також сама квартира, автомобіль і гаражі придбані ОСОБА_3 в період подружнього життя.

Вислухавши сторони, свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.60,63,65,69 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, вони мають рівні права на володіння, користування та розпорядження цим майном і користуються цим правом за взаємною згодою. При укладенні договорів вважається, що один діє за згодою другого з подружжя. Дружина або чоловік мають право звернутись до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її або його згоди.

Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, і у відповідності до ст.70 СК України в разі поділу спільного майна частки чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до ст.71 СК України майно ділиться між подружжям в натурі, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, а іншому присуджується грошова компенсація їх вартості.

Оскільки в даному випадку домовленостей та шлюбного договору між колишнім подружжям ОСОБА_3 не було, то все майно, набуте ними в період шлюбу, має бути поділено між ними в рівних частках.

У відповідності до ст.384 ЦК України в разі викупу квартири, що розташована в житлово-будівельному кооперативі, член ЖБК стає її власником.

Таким чином, законом визначено, що член ЖБК стає власником квартири не з моменту оформлення свого права власності на квартиру, а з моменту виплати паю в ЖБК, тому доводи відповідача про те, що він придбав квартиру після розірвання шлюбу з позивачкою, в зв»язку з чим вона не є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, є такими, що не ґрунтуються на законі. Пай в ЖБК виплачений в 1991 році, тобто в період шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, враховуючи наведене, за ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 як на майно, набуте в період шлюбу з ОСОБА_3.

Щодо визначення порядку користування вказаною квартирою, та враховуючи проживання там сина сторін –ОСОБА_4, суд виходить з того, що жодна з кімнат не відповідає Ѕ частині у праві власності на вказану квартиру, і з того, що між сторонами не склався певний порядок користування кімнатами в цій квартирі.

Тому, доцільно буде виділити в користування ОСОБА_2 з урахуванням зареєстрованого в квартирі ОСОБА_4 в користування кімнати площею 12,3 кв.м. та 7,6 кв.м., а ОСОБА_3 виділити в користування кімнату площею 16,2 кв.м. у вказаній квартирі, без зміни розміру їх долей у праві власності.

Крім того, об»єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 в даному випадку є автомобіль Даймлер-Бенц, яким користується відповідач, і тому суд погоджується з вимогами позивачки про те, що відповідачу необхідно виділити вказаний автомобіль, а їй сплатити половину його вартості.

Проте, при визначенні розміру компенсації половини вартості автомобіля суд виходить не з наданої позивачкою довідки ПП ОСОБА_7 про вартість автомобіля в сумі 27456 грн., а з наданого відповідачем звіту КФ «Експом»про вартість автомобіля в сумі 16350 грн., оскільки в даному випадку експертну оцінку проводив експерт, який має відповідний сертифікат, що дає право на оцінювальну діяльність, і крім того, експерт оцінював конкретно автомобіль, належний відповідачу, а не визначав середньоринкову вартість схожих автомобілів.

Таким чином, на користь ОСОБА_2 з відповідача має бути стягнута компенсація половини вартості вказаного автомобіля в сумі 8175 грн..

Щодо іншого майна, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_1 і яке просить розділити позивач, то оскільки відповідач не надав суду свого варіанту його розподілу і не обґрунтував заперечень щодо варіанту його розподілу, запропонованого позивачкою, то суд погоджується з позивачем і вважає необхідним виділити ОСОБА_2 у власність наступні речі за вказаними нею цінами: кухонні меблі –куток, стіл і два табурети, вартістю 700 грн., бар з антресоллю вартістю 250 грн., шкаф-сервант маленький вартістю 200 грн., трюмо з тумбою вартістю 200 грн., кухонний навісний шкаф двуствірний з тумбою вартістю 100 грн., тумбу з ванної кімнати вартістю 400 грн., два м»які стільці вартістю 100 грн., диван вартістю 300 грн.. два крісла вартістю 200 грн., телевізор вартістю 1200 грн., холодильник вартістю 250 грн., мікрохвильову піч вартістю 200 грн., килим вартістю 300 грн., загальною вартістю 4200 грн., і виділити ОСОБА_3 у власність: два ліжка у комплекті вартістю 1000 грн., двоспальне ліжко вартістю 500 грн., відеоплеер вартістю 200 грн., DVD і домашній кінотеатр вартістю 700 грн., 2 м»які стільці вартістю 100 грн., комод під одежу вартістю 200 грн., стіл-тумбу вартістю 150 грн., шкаф-сервант вартістю 250 грн., шкаф для одягу зі стінки вартістю 250 грн., шкаф кухонний одноствірний вартістю 50 грн., тумбу з-під шкафу вартістю 50 грн., кондиціонер вартістю 2000 грн., килим вартістю 200 грн., вентилятор вартістю 100 грн., загальною вартістю 5750 грн..

          Щодо позовних вимог про розподіл трьох гаражів в ГЕБК «Супер», то оскільки в судовому засіданні встановлено, що жоден з них на цей час не належить ОСОБА_3 або ОСОБА_2, власником гаражу №НОМЕР_1 є ОСОБА_5, а власником гаражів №НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 є ОСОБА_4, то вказані гаражі не можуть бути розподілені між сторонами по справі, та не можуть бути визнані об»єктами права спільної власності подружжя.

          Доводи позивачки про те, що ОСОБА_3 здійснив відчуження цих гаражів без її згоди і всупереч її інтересам, як співвласниці, судом до уваги прийняті бути не можуть, оскільки ОСОБА_2 у відповідності до ст.69 СК України не зверталась у встановленому законом порядку про визнання цих угод недійсними.

          Крім цього, доводи ОСОБА_2 про те, що заяву про свою згоду на переоформлення гаражу №НОМЕР_2 на ім»я свого сина вона не писала і не підписувала, нічим об»єктивно в судовому засіданні не підтверджені, клопотань про призначення експертизи позивач не заявила.

          У відповідності до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих сторонами по справі, і виключно на сторони покладається обов»язок доказування своїх вимог.

          Таким чином, в частині позовних вимог про розподіл гаражів і стягнення компенсації за них необхідно відмовити.

          При цьому, у відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, згідно наданих квитанцій,  в сумі 1825 грн..

          Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208,212-218 ЦПК України, ст.ст.60,63,65,69,70,71 СК України, ст.ст.384,392 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

          Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_2  з урахуванням зареєстрованого в квартирі ОСОБА_4 в користування кімнати площею 12,3 кв.м. та 7,6 кв.м., виділити ОСОБА_3 в користування кімнату площею 16,2 кв.м. у вказаній квартирі.

          Виділити ОСОБА_2 у власність наступне майно:

             -кухонні меблі –куток, стіл і два табурети, вартістю 700 грн., бар з антресоллю вартістю 250 грн., шкаф-сервант маленький вартістю 200 грн., трюмо з тумбою вартістю 200 грн., кухонний навісний шкаф двуствірний з тумбою вартістю 100 грн., тумбу з ванної кімнати вартістю 400 грн., два м»які стільці вартістю 100 грн., диван вартістю 300 грн.. два крісла вартістю 200 грн., телевізор вартістю 1200 грн., холодильник вартістю 250 грн., мікрохвильову піч вартістю 200 грн., килим вартістю 300 грн., загальною вартістю 4200 грн..

          Виділити ОСОБА_3 у власність наступне майно:

-два ліжка у комплекті вартістю 1000 грн., двоспальне ліжко вартістю 500 грн.,

відеоплеер вартістю 200 грн., DVD і домашній кінотеатр вартістю 700 грн., 2 м»які стільці вартістю 100 грн., комод під одежу вартістю 200 грн., стіл-тумбу вартістю 150 грн., шкаф-сервант вартістю 250 грн., шкаф для одягу зі стінки вартістю 250 грн., шкаф кухонний одноствірний вартістю 50 грн., тумбу з-під шкафу вартістю 50 грн., кондиціонер вартістю 2000 грн., килим +

          Виділити ОСОБА_3 автомобіль Даймлер-Бенц р.н. НОМЕР_4, вартістю 16350 грн., стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 Ѕ частину вартості вказаного автомобіля в сумі 8175 грн./вісім тисяч сто сімдесят п»ять грн./.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1825 грн..

          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя:І. В. Бондаренко