Справа  №  2-286/11

Р І Ш Е Н Н Я

          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

05 січня 2011  року        

Калінінський   районний  суд міста  Донецька Донецької області у складі:

головуючої судді                                  - Гладкої І.А.

при секретарі                                       - Кумській Л.І.,

за участі сторін:

позивача:                                                - ОСОБА_1,

відповідача:                                          -  ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Поданий позов обґрунтований тим, що 07 вересня 1990 року позивач зареєструла  шлюб з до ОСОБА_2. Від шлюбу мають повнолітнього доньку –ОСОБА_3  .  Позивач зазначає, що почуття любові та поваги один до одного втратили, почалися сварки та непорозуміння, що призвело до неможливості перебування з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Шлюбні відносини між ними припинені і вони проживають окремо з  2007 року. В подальшому не мають наміру зберігати сім’ю. Спору про місце проживання і виховання дитини між ними немає, оскільки дитина проживає з позивачем. Спір про розподіл майна відсутній.

У судовому засіданні позивач –ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала  та просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні тим, що викладені в заявленій позивачем  позовній заяві.

Відповідач –ОСОБА_2 у попередньому судовому засідання проти задоволення позову не заперечував, просив суд розірвати шлюб.

Суд, розглянувши дану цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухав пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб  припиняється  внаслідок його  розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд  постановляє  рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України, Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини  подружжя,  дійсні  причини позову  про розірвання шлюбу,  бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу,  якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам  їхніх  дітей,  що мають істотне значення.

Згідно до ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного  стану  шлюб  припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі  розірвання  шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України,  кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень.  Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

      Судом встановлено, що  07 вересня 1990 року ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м.Донецька, актовий запис № 673. (а.с. 5)

Судом також встановлено, що шлюбні відносини припинені з  2007 року, спільне господарство не ведеться подружжя  не мають наміру в майбутньому поновлювати сімейне життя. Від шлюбу подружжя  має повнолітню дитину –ОСОБА_3 ,1991 року народження.

Позов про розірвання шлюбу подано вперше.

Суд приймає до уваги те, що подружжя проживають окремо, не мають наміру жити однією родиною та не приймають заходів щодо збереження сім’ї.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Цивільно-процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також відсутність наміру у подружжя зберігати сім’ю та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 114, 115 Сімейного Кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 07 вересня 1990 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м.Донецька, актовий запис № 673 між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 –розірвати.

Прізвище дружини після розірвання шлюбу залишити –«ОСОБА_1»

Шлюб вважати припиненим у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Після набрання рішення законної сили  його копію надіслати  до Калінінського відділу  реєстрації актів цивільного стану м.Донецька для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб  

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Калінінського районного суду м. Донецька                                    І.А. Гладка