ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"12" вересня 2006 р. м. Київ
12 год. 30 хв.
Господарський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Наріжного С.Ю.
при секретарі Марценюк О.М..
розглянувши адміністративну справу № 279/13-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Піщанське”, с. Піщана, Білоцерківський р-н
до відповідача Піщанської сільської ради, с. Піщана, Білоцерківський р-н
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області, м. Б. Церква
про визнання нечинним рішення
Представники:
від позивача Ястреб П.К. - ген. директор;
Горобець Є.М. - довіреність б/н від 31.07.2006р.;
від відповідача Музика В.Р. - посвідчення №20 від 25.07.2006р.;
третя особа Фіголь О.В. - довіреність №06-23-2064 від 11.09.2006р.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Піщанської сільської ради (далі – відповідач) про визнання нечинним рішення 12 сесії 3-го скликання сільської ради від 29.06.2000 р.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.
Підпунктом 7 пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене вище, зазначена справа є адміністративною і провадження по ній здійснюється господарським судом Київської області на підставі Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги грунтуються на невідповідності оскаржуваного рішення вимогам законодавства та необґрунтованості в зв’язку з відсутністю правових підстав для його прийняття.
Ухвалою від 31.08.2006 р. за клопотанням сторони залучено до участі у справі №А279/13-06 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білоцерківську районну державну адміністрацію (далі - третя особа).
08.09.2006 р. до суду надійшла заява Приватного підприємства „Терра” про залучення останнього в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по справі №279/13-06. Заява обґрунтована тим, що земельна ділянка вказана у рішенні Піщанської сільської Ради Білоцерківського району знаходиться у користуванні підприємства на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.03.2004 р., в зв’язку з чим рішення по справі №279/13-06 може вплинути на права та обов’язки заявника.
Зазначена заява судом не задовольняється оскільки, рішення по даній справі щодо оскарження рішення відповідача жодним чином не може вплинути на права та обов’язки заявника в тому числі і на договір оренди земельної ділянки від 10.03.2004 р., в зв’язку з тим, що як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення будь-які положення саме щодо земельної ділянки наданої відповідачем в оренду ПП „Терра” взагалі відсутні, натомість рішення стосується лише прав та обов’язків КСП „Піщанське”.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечує, проте письмового відзиву суду не надав.
Представник третьої особи позовні вимоги заперечує з підстав пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду встановленим с. 99 КАС України.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням 12 сесії 3-го скликання Піщанської сіської ради „Про переведення земель постійного користування в т.ч резервного фонду КСП „Піщанське” до земель запасу сільської ради” від 29.06.2000 р. (далі –Рішення) переведено землі постійного користування в тому числі, землі резервного фонду, бувшого КСП „Піщанське” площею 345,9 га до земель сільської ради.
Прийняття оскаржуваного рішення обґрунтовано виконанням Указу Президента України №1529 від 03.12.1999 р. „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”, в зв’язку з реформуванням колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та зняттям з державної реєстрації КСП „Піщанське”.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Охорона земель здійснюється через відповідні спеціально уповноважені державні органи.
Згідно із частиною 1 статті 142 Конституції України земля, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, є матеріальною основою місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування в межах встановленої їм компетенції здійснюють права власника на землю від імені Українського народу, а також права власника земель територіальних громад. Органи місцевого самоврядування в межах наданих їм Земельним кодексом України прав, здійснюють регулювання земельних відносин, що виникають на їх території, незалежно від форм власності.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції сільської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, яке здійснюється виключно на пленарних засіданнях.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення в межах повноважень передбачених чинним законодавством. Проте при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не були враховані усі обставини та норми законодавства, які мають значення та регулюють спірні відносини, у зв’язку з чим були порушені охоронювані законом інтереси та права позивача.
Судом встановлено, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, в зв’язку з відсутністю в рішенні правових підстав для його прийняття.
Так, посилання відповідача в рішенні на Указ Президента України №1529 від 03.12.1999 р. „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” є хибним оскільки зазначеним указом правовідносини з приводу яких відповідачем було прийнято рішення взагалі не врегульовані, посилань на будь-які інші нормативно-правові акти оскаржуване рішення не містить.
Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на зняття з державної реєстрації КСП „Піщанське” як на підставу для переведення земель постійного користування в т.ч резервного фонду КСП „Піщанське” до земель запасу сільської ради не грунтуєтсья на вимогах законодавства та обставинах справи оскільки, як вбачається з статуту позивача ТОВ „Піщанське” є юридичним правонаступником Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Піщанський” та Колективного сільськогосподарського підприємства „Піщанське”. Крім того, в матеріалах справи також міститься чинний державний акт на право постійного користування землею площею 345,9 га виданий КСП „Піщанське” від 24.11.1995 р. за №І-КВ 001541.
Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Таким чином, з урахуванням аналізу вищенаведеного законодавства рішення відповідача не ґрунтується на нормах законодавства та порушує охоронювані законом права та інтереси позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Рішення 12 сесії 3-го скликання Піщанської сілської ради від 29.06.2000 р. „Про переведення земель постійного користування в т.ч. резервного фонду КСП „Піщанське” до земель запасу сільської ради” не відповідає чинному законодавству України, а тому є незаконним.
Відповідно до п. 2 ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд, зокрема може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.
Посилання третьої особи на необхідність відмови в задоволенні позову з підстав пропущення позивачем річного строку звернення з позовом до суду, передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не приймається судом до уваги, з огляду на те, що Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01.09.2005 р. а позивач звернувся з адміністративним позовом до суду 14.08.2006 р., Отже, рік, протягом якого починається перебіг давності за КАС України, слід рахувати від дня набрання Законом чинності, оскільки закон не має зворотної сили. Таким чином строк звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не пропущений.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 17, 95, 157, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним Рішення 12 сесії 2-го скликання Піщанської сільської ради від 29.06.2000 р. „Про переведення земель постійного користування в т.ч. резервного фонду КСП „Піщанське”.
3. Стягнути з місцевого бюджету Піщанської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Піщанське” (Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Піщана, вул. 50 років Жовтня 66; код 03755377) 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат по оплаті судового збору.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Наріжний С.Ю.