справа № 1806/2-а-235/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.01.2011 року Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Кондратенко М.В. розглянувши у письмовому проваджені справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ м. Суми УДАІ ГУМВС України в Сумській області Сухомлин Валерія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що 26.08.2010 р. інспектором ДПС ДАІ м. Суми УДАІ ГУМВС України в Сумській області Сухомлин Валерієм Анатолійовичем винесена постанова серії ВМ № 168615 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за те, що в зазначений вище день він керував автомобілем « Фольцваген Гольф « д/н НОМЕР_1 по вул. Червонозоряна м. Суми в темну пору доби з не освітлюваним заднім номерним знаком транспортного засобу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст. 121 КУпАП.
Не згоден з постановою, тому що у вказаний вище день виїжджаючи з дому автомобіль був технічно справний, який пройшов 21.08.2010 р. повний технічний огляд. А під час руху цю технічну несправність помітити не міг та причина якої, як з»ясувалось, виявився не щільно прилягаючий перемикач, який ймовірно вийшов з свого місця під час руху в прибудинковій зоні і де покриття дороги має незадовільний стан. Враховуючи зазначене, просить ухвалити рішення, яким :
1. Скасувати постанову від 26.08.2009 р. серії ВМ № 168615 з підстав її необґрунтованості , бо своїми діями не скоював умисне правопорушення.
Згідно поданої заяви позивач просить розглядати справу у свою відсутність, позов підтримує з зазначених у ньому підстав.
Інспектор ДПС ДАІ м. Суми Сухомлин В.А. повідомлявся судовою кореспонденцією про час і день розгляду справи. Однак до суду не прибув, про причини своєї неявки не повідомив, не подавши з цього приводу ніяких заяв чи клопотань. Тому суд , відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача по наявним у справі матеріалам.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ; безсторонньо/ неупереджено / і добросовісно, з дотриманням рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Частина 2 ст. 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст. 52 Закону України від 30.06.1993 р. з наступними змінами “ Про дорожній рух “ , ст. 10, 11 Закону України від 20.12.1990 р. з наступними змінами “ Про міліцію “ , постанови КМУ від 14.04.1997 р. за № 341 “ Про положення про ДАІ МВС України “ , контроль у сфері дорожнього руху, крім Кабінету Міністрів України, органів виконавчої та законодавчої влади , місцевого самоврядування, відповідних державних органів з безпеки дорожнього руху та їх місцевих органів, здійснює також Державтоінспекція МВС України, яка здійснює, у свою чергу, контроль за дотриманням власниками / /володільцями / транспортних засобів вимог Закону України “ Про дорожній рух “, правил, норм і стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, попереджує та припиняє адміністративні правопорушення, забезпечує розгляд справ і віднесених до відання Державтоінспекції. Органи міліції , відповідно до своїх завдань, прав і обов»язків, зобов»язані : припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження по них, виявляти причини , умови та що сприяють вчиненню правопорушень, вживати заходи до їх усунення, забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, а також їм надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зупиняти транспортні засоби у разі порушення правил дорожнього руху, оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП, постанова в справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення може бути оскаржена у вищестоящий орган /вищестоящій посадовій особі/ або в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Судом встановлено, що 26.08.2010 р. інспектором ДПС ДАІ м. Суми УДАІ ГУМВС України в Сумській області Сухомлин Валерієм Анатолійовичем винесена постанова серії ВМ № 168615 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 170 грн. за те, що в зазначений вище день він керував автомобілем « Фольцваген Гольф « д/н НОМЕР_1 по вул. Червонозоряна м. Суми в темну пору доби з не освітлюваним заднім номерним знаком транспортного засобу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9, 10, 11 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна / умисна або необережна / дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх, або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчинене з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Доводи позивача, що при виїзді 26.08.2010 р. з дому керований ним автомобіль був технічно справний ніяким чином не спростовуються. Суд приходить до висновку, що поломка автомобіля - вихід з ладу приладу освітлення заднього номерного знаку відбулась під час його руху і таку несправність, яка мала місце не з умисних дій водія, останній не міг помітити чи передбачити. А тому не можна стверджувати , що ОСОБА_1 скоїв умисні чи з необережності дії , направлені на порушення громадського порядку, встановлений порядок управління , передбачав настання шкідливих наслідків, але легковажно розраховував на їх відвернення, або не передбачав можливість їх настання, хоча повинен і міг їх передбачити .
Тому не можна зробити безсумнівного висновку про те, що позивач скоїв умисні дії, чи дії з необережності, направлені на порушення законодавства про рух і щоб це було підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності .
Керуючись ст.ст. 287-298 КУпАП , ст.ст. 2, 6,9,11,14,18,71, 87, 90, 94 , 102, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову від 26.08.2010 р. інспектором ДПС ДАІ м. Суми УДАІ ГУМВС України в Сумській області Сухомлин Валерієм Анатолійовичем серії ВМ № 168615 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 170 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП - скасувати.
Копію постанови надіслати сторонам для відома та ознайомлення.
Постанова є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Кондратенко М.В.