АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1114/11 Категорія ЦП:34
Головуючий у першій інстанції Демченко О.М.
Доповідач Левенець Б.Б.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Кварталової А.М., Мартинової К.П.
при секретарі – Шкрабак В.О.
за участі представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2010 року позивач звернувся із позовом, уточнивши який зазначив, що 29 жовтня 2009 року о 08.00 год. на Овідіопольській дор. в м. Одесі, з вини водія ОСОБА_5, який керував належним йому автомобілем НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок пригоди автомобіль позивача «Фольксваген» р/н НОМЕР_2 зазнав пошкоджень.
Враховуючи вищевикладене, просив стягнути із відповідача 113523, 76 грн. матеріальної шкоди, 30 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди, 4000 грн. витрат на правову допомогу, судові витрати.(а.с. 3-17).
Відповідач проти позову заперечував, висновок товарознавця про розмір заподіяної шкоди автомобілю позивача вважав необґрунтованим.(а.с. 32-49, 55-59)
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто із відповідача на користь позивача 113 316, 76 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди, 1144 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в іншій частині вимог - відмовлено. (а.с. 66-69).
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати із постановленням нового рішення про відмову в позові в частині стягнення матеріальної шкоди. Обґрунтовуючи скаргу зазначив, що суд порушив норми процесуального права щодо підготовки справи до розгляду та не звернув увагу на невідповідність висновку товарознавця вимогам законодавства, відсутність договору на проведення дослідження пошкоджень.(а.с. 73).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 вересня 2010 року апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на оскарження рішення.(а.с. 91-93)
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримав доводи скарги і просив її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги і просив її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що у справі є докази.(а.с. 153) Згідно до ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення прибувших учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
За вимог ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, особа звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, роз'яснень в абзаці другому п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1192 ЦК України суд може зобов'язати особу, яка спричинила збитки відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.
Згідно до вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Винність ОСОБА_5. в тому, що він 29 жовтня 2009 року о 08.00 год. на Овідіопольській дор. в м. Одесі, керуючи належним йому автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог п. 10.1, 11.4 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01р. № 1306, виїхав на смугу зустрічного руху, за наявності подвійної суцільної лінії, та скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген» р/н НОМЕР_2 під керуванням позивача підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2009 року.(а.с. 6)
Цих обставин сторони не заперечували і в судовому засіданні.
За вимог ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Постанова у адміністративній справі, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства і обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_5, внаслідок цього, автомобіль позивача ОСОБА_6 зазнав ушкоджень, які визначені актом огляду транспортного засобу, висновком судового експерта, а відповідач має відшкодувати позивачу завдану шкоду.(а.с. 9, 35-49).
За клопотанням представника апелянта ОСОБА_4 судом апеляційної інстанції було призначено судову товарознавчу експертизу. За висновком судової автотоварознавчої експертизи від 03 грудня 2010 року № 13159, належному позивачу автомобілю завдано матеріальної шкоди на суму 140534,49 грн.(а.с. 111-133)
Позивач в позовній заяві та його представник в суді апеляційної інстанції не заперечували отримання позивачем 25 500 грн. страхового відшкодування за вказаною пригодою.(а.с.3-4, 109-110)
Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) складає 115034,49 грн. (140534, 49 грн. визначених експертом - 25500 грн. отриманого позивачем страхового відшкодування).
Позивачем заявлено в суді першої інстанції і судом задоволено вимоги і стягнуто із відповідача на користь позивача 113 316, 76 грн. матеріальної шкоди та відмовлено у відшкодуванні витрат на правову допомогу. Позивач рішення суду не оскаржував.
Крім того, судом встановлено, що внаслідок пригоди позивач пережив стресовий стан, пошкодження автомобіля позбавляло його можливості користуватись ним. Зазначене призвело до моральних переживань позивача, пов’язаних з пригодою, необхідність звернення до відповідача і суду за захистом порушених прав примушувала позивача порушити звичайний порядок організації свого життя та докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав і відновлення попереднього стану, тому колегія суддів вбачає наявність причинного зв’язку між винними діями відповідача і наслідками, про які зазначав позивач. Судом першої інстанції визначено 1500 грн. відшкодування моральної шкоди з урахуванням і виходячи із обставин справи, засад розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів погоджується з цим висновком.
Представник позивача ОСОБА_3 заявив, що позивач не має можливості передати відповідачу пошкоджені деталі, що непридатні та підлягають заміні, а їх вартість, як металобрухту складає 500 грн. Представник відповідача ОСОБА_4 погодився із вартістю пошкоджених деталей, які позивач мав повернути відповідачу. Тому, сума матеріальної шкоди має бути зменшена і складає 112 816,76 грн.(113 316,76 грн.-500 грн.).(а.с. 150-152)
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача підтверджені квитанціями судові витрати: 1136,66 грн.(1128,16 грн. в частині вимог матеріальної шкоди + 8,50 грн. в частині вимог моральної шкоди) судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309, 2 ст. 314 ЦПК України підлягає зміні із постановленням нового рішення. Інші доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду, тому мають бути відхилені.
Керуючись ст. 88, ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 червня 2010 року змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково і стягнути на його користь із ОСОБА_5:
- 112816(сто дванадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 76 коп. матеріальної шкоди;
- 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн. грошової компенсації за заподіяну моральну шкоду;
- 1136(одна тисяча сто тридцять шість) грн. 66 коп. судового збору, 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції. В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду Одеської області : Б.Б.Левенець
А.М.Кварталова
К.П.Мартинова