Справа № 2-1760/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем         України

«20» січня 2011 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого     – судді Гуревського В.К.

за секретаря     - Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу на підставі того, що сімейні відносини між сторонами не склалися, сім’я носить формальний характер. Як причину розпаду сім’ї позивач вказує на той факт, що сторони є різними за характером людьми, у них різні погляди на подружнє життя, у зв’язку з чим в родині склалися складні відносини. Чоловік не брав участі у веденні домашнього господарства, не надавав належної матеріальної допомоги, з приводу цього між ними виникали сварки по різним причинам, що привело до нетерпимості в стосунках . Подружні відносини сторони не підтримують з початку 2010 року, не ведуть спільне господарство, проживають окремо. Позивач просить суд визначити місце проживання малолітнього сина з нею.

Відповідач у судове засідання з’явився, просив суд надати строк на примирення.

Суд задовольнив клопотання позивача та надав півтора місяці на примирення сторін.

20 січня 2011 року відповідач в судове засідання з’явився, сторони не примирилися, відповідач надав до суду заяву про визнання  позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

              У судовому засіданні встановлено, що 30 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, остання змінила прізвище на „ОСОБА_1”, про що Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1, актовий запис № 65. Від цього шлюбу є малолітній син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_2, актовий запис № 159.

Сімейні відносини фактично припинені з січня 2010 року, сторони спільно не проживають, подружні відносини не підтримують, спільне господарство між сторонами не ведеться. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили взаєморозуміння, почуття любові й поваги один до одного, а також єдність цілей та мети створення та існування спільної сім’ї. Сторони є різними за характерами людьми, у них різні погляди на подружнє життя, у зв’язку з чим в родині склалися відчужені відносини. Несумісність характерів сторін призвела до припинення шлюбних відносин.

Судом вживалися заходи для примирення сторін, до позитивного результату не призвели.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, малолітня дитина не повинна бути розлучена з матір’ю, окрім виняткових випадків.

Спору між сторонами щодо місця проживання малолітньої дитини не встановлено, тому суд, враховуючи інтереси малолітньої дитини, вважає можливим визначити місце її проживання з матір’ю.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам неповнолітньої дитини.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення. Враховуючи, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України), суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу.

Видатки по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області 30 січня 2008 року, актовий запис № 65, розірвати .

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 38,50 грн.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17,0 гривень, ОСОБА_1 – від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                     Гуревський В.К.