УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 травня 2007 року                                                                                                  м. Харків

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Луспеника Д.Д., Яцини В.Б., Швецової Л.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2на рішення апеляційного суду Одеської області від 09 вересня 2004 року,

встановила:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1000 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000 грн., завдані залиттям її квартири з вини відповідачки, з квартири, що розташована поверхом вище.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено, оскільки позивач не довела розміру спричиненої шкоди.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 9 вересня 2004 року апеляційна скарга ОСОБА_1. частково задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволений частково і на користь позивача з відповідачки стягнуто моральну шкоду в розмірі 1500 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення апеляційною суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., апеляційний суд виходив з того, що вина відповідачки у залиотті квартири, що належить позивачу, доведена, цей факт вона не заперечувала, так як не забезпечила належний стан водопровідного обладнання у своїй квартирі, що є її обов'язком, тому завдала позивачу моральної шкоди в розмірі 1500 грн. Розмір завданої матеріальної шкоди позивачем не доведений, тому в цій частині їй в позові відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

І Іосилання касаційної скарги на те, що позивачка в судовому засіданні суду першої інстанції зменшила розмір позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди до 500 грн., тому апеляційний суд, стягнувши 1500 грн., вийшов за межі позовних вимог, безпідставні, оскільки згідно з вимогами цивільного процесуальною законодавства зміна позовних вимог відбувається у письмовому вигляді, таких змінених позовних вимог ОСОБА_1. до суду не подавала.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 335, 345 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити. Рішення   апеляційного  суду   Одеської  області     від  09  вересня   2004   року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.