Справа №          33/0390/11/11    Головуючий у 1 інстанції Лівандовська-Кочура Т.В.

                                               Доповідач Хлапук Л.І.    

                                           П О С Т А Н О В А

                                      і м е н е м  У к р а  ї н и  

  13 січня 2011року                                                                                           м. Луцьк

          Суддя  апеляційного  суду Волинської області Хлапук Л.І., розглянувши апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2010 року, якою  ОСОБА_1    ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, жителька АДРЕСА_1, начальник Управління праці та соціального захисту  населення Луцької райдержадміністрації,   притягнена  до адміністративної відповідальності за ч.1ст.41 КУпАП і оштрафована на 550 грн.,  -        

                                            в с т а н о в и л а :

          Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнена до адмінвідповідальності за те, що в порушення ст.35 Закону України " Про державну службу" не нарахувала та не виплатила інформатору сектору прийому громадян ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення при наданні тій щорічної  відпустки.   

          Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1   в своїй скарзі на неї посилається на те, що  при розгляді адмінсправи було порушено її права   через розгляд справи у її  відсутність та не дослідження судом  доказів її невинуватості в інкримінованому правопорушенні. Просить скасувати постанову.          

          Провівши апеляційний розгляд вищевказаної адміністративної справи, дослідивши її матеріали, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення.

          В силу ст. 208 КУпАП орган (посадова особа)  при  розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було воно вчинено, чи винна в ньому особа, яка притягається до адмінвідповідальності,  чи підлягає вона адміністративній відповідальності. При цьому даний орган (посадова особа) повинні мати на увазі, що  згідно ст.7, 9 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу  інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а адміністративним правопорушенням  визнається протиправна винна дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, тощо, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

          Всупереч даним вимогам закону суддя, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41КУпАП за порушення вимог законодавства про працю, яке виразилось в не виплаті державному службовцю ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення при відпустці, не з’ясував наявність вини ОСОБА_1 в даному правопорушенні.  

          Допустив суперечності в  адмінпостанові, констатуючи  наявність в     діях ОСОБА_1 складу вищевказаного правопорушення,  і одночасно вказуючи про неможливість виплатити допомогу в зв’язку з відсутністю необхідних бюджетних асигнувань.

          При цьому не взяв до уваги  та не спростував інші, наявні у справі докази відсутності вини ОСОБА_1 у інкримінованому правопорушенні.

          Як вбачається зі справи, ОСОБА_1 є керівником  державної бюджетної установи.

          Згідно Закону України "про бюджет на 2010 рік", ст. 23 п.1, ст. 51 п.п.5, 6

Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, а розпорядники бюджетних коштів мають право проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

          Як вбачається з наказу про надання відпустки ОСОБА_2, виданого ОСОБА_1, її прохання фінансового органу виділити асигнування на виплату  працівникам Управління коштів на оздоровлення,   заявки   органу Державного казначейства на видачу  для цього готівки   з даними про відсутність відповідних асигнувань, ОСОБА_1 була позбавлена реальної можливості виплатити ОСОБА_2 допомогу на оздоровлення одночасно з наданням тій відпустки. Очолюване ОСОБА_1 Управління не мало для цього коштів.

                    При таких обставинах вважаю відсутньою її  вину в порушенні інкримінованих вимог законодавства про працю. ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП незаконно при відсутності в її діях складу даного  правопорушення.          

          В зв'язку з вищенаведеним постанова щодо неї підлягає до скасування, а справа –закриттю провадженням

          Керуючись ст. 289, 294 КУпАП, -

                                                  п о с т а н о в и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.  

          Постанову Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП скасувати, а справу провадженням закрити.

          Постанова   є остаточною й оскарженню не підлягає.

          Суддя апеляційного суду

          Волинської області                                 /підпис/                         Хлапук Л.І.