АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №  22-465   2011 рік                           Головуючий у 1 інстанції

                                                                                 Ворожбянов А.М.

                                                                          Доповідач: Бєлка В.Ю.                        

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

20 січня  2011 року                                                               м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

                         Головуючого: Бєлки В.Ю.

                         Суддів:            Кримської О.М.

                                                  Глазкової О.Г.

                        При секретарі: Повєткіній О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що відповідно до договору № 237382-CRED від 8.07.2008 року ОСОБА_4 отримала строковий кредит у розмірі 20000 гр. шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору від 23.10.2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 8.01.2010 року. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та відсотків. У забезпечення виконання кредитного договору 8.07.2008 року позивачем з ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

Станом на 21.01.2010 року ОСОБА_4 має заборгованість у сумі 26534 гр. 80 коп., з яких : 16343 гр. 47 коп.  – заборгованість за кредитом; 8689 гр. 67 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 250 гр. – штраф /фіксована частина/; 1251 гр. 66 коп. – штраф /відсоткова ставка/.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд вимоги викладені у позовній заяві задовольнити.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 26534 гр. 80 коп., витрати на ІТЗ у сумі 120 гр. та витрати по сплаті судового збору у сумі 265 гр. 35 коп.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду в частині стягнення з неї заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасувати.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 8.07.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4дуло укладено кредитний договір № 237382-CRED, відповідно до якого  ОСОБА_4 отримала строковий кредит у розмірі 20000 гр. шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору від 23.10.2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 8.01.2010 року. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та відсотків. У забезпечення виконання кредитного договору 8.07.2008 року позивачем з ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

Станом на 21.01.2010 року ОСОБА_4 має заборгованість у сумі 26534 гр. 80 коп., з яких : 16343 гр. 47 коп.  – заборгованість за кредитом; 8689 гр. 67 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 250 гр. – штраф /фіксована частина/; 1251 гр. 66 коп. – штраф /відсоткова ставка/.

Дослідивши умови договорів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги відповідають обставинам справи та підлягають задоволенню, підстав для скасування рішення суду колегія не вбачає.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що на даний час у суді першої інстанції розглядається інша цивільна справи про визнання договору поруки недійсним не є підставою для скасування рішення суду і відмови у задоволенні позову в частині стягнення за договором поруки.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

                              Головуючий:

                             Судді: