АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-419   2011 рік                                                Головуючий у 1 інстанції                                                                     Галчанський С.В.

                                                                                        Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“20” січня 2011 року                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:  Бєлки В.Ю.

        Суддів :             Кримської О.М.            

                                                  Глазкової О.Г.

    При секретарі: Повєткіній О.М.

              Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання житлової квартири об’єктом спільної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

    У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання житлової квартири об’єктом спільної власності подружжя, посилаючись на те, що 09 травня 1999 року вона познайомилась з ОСОБА_5 - батьком відповідачів по справі, з яким почали зустрічатися, підтримувати стосунки, разом відвідувати знайомих та рідних, а з весни 2000 року почали проживати разом в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та яка була придбана за їх сумісні кошти у квітні 2000 року. Після придбання квартири ними був проведений її катальний ремонт.

            17 серпня 2004 року між ним укладений шлюб. У період сумісного життя, з 2000 року ОСОБА_5, після перенесеного інфаркту, почав хворіти, проходив лікування в кардіологічному центрі м. Запоріжжя та ЗОКБ.

            ІНФОРМАЦІЯ_1 кроку ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить гараж, розташований по вул. Річна в м. Оріхів, автомобіль ВАЗ 2101 1976 року випуску та квартира, яку вони придбали разом, але оформили на ОСОБА_5. За період їхнього сумісного життя діти померлого майже не спілкувалися з ним, не піклувалися про нього, не відвідували, матеріально не підтримували, але після його смерті претендують на частину квартири. Оскільки квартира була придбана нею та ОСОБА_5 за сумісні кошти у період проживання однією сім”єю, в якій вона зареєстрована з 27.02.2003 року, просила суд визнати факт знаходження в шлюбних відносинах між нею та ОСОБА_5 в період з квітня 2000 року по 17 серпня 2004 року, визнати житлову квартиру, що розташована АДРЕСА_1 об”єктом спільної сумісної власності подружжя, визнати за нею право власності на Ѕ частину вищезазначеної квартири.

             Ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2010 року забезпечено позов.

             Накладено арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві приватної власності ОСОБА_5, а також накладено заборону на вчинення будь-яких дій щодо її переоформлення.

             Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2010 року позов задоволено.

             Визнано факт знаходження в шлюбних відносинах між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в період з квітня 200 року по 17 серпня 2004 року.

             Визнано житлову квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

             Визнано за позивачем ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину житлової квартири АДРЕСА_1

             У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з”явилися, вивчивши матеріали апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 9 травня 1999 року ОСОБА_3 познайомилась з батьком відповідачів, ОСОБА_5, і з того ж дня почали проживати однією сім’єю, як чоловік та жінка. На початку 2000 року ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_3 купити для себе житло. 27 квітня 2000 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на спільні кошти купили спірну квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 після чого почали в ній проживати разом, зробивши ремонт та обладнавши її своїми речами. У зазначеній квартирі ОСОБА_5 був зареєстрований у 2002 році, а ОСОБА_3 – 27 лютого 2003 року.

17 серпня 2004 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 офіційно зареєстрували між собою шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, до смерті він тривалий час хворів і догляд за ним здійснювала його дружина ОСОБА_3

З урахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду, що з 1999 року по 17 серпня 2004 року, до час одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_3, вони знаходились у фактичних шлюбних відносинах, а тому обґрунтовано суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача, щодо встановлення факту знаходження їх у шлюбних відносинах, визнання спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя, та визнання за позивачем право власності на її Ѕ частину.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що суд необгрунтовано визнав факт знаходження ОСОБА_5 та позивача у знаходженні їх у фактичних шлюбних відносинах є необґрунтованим, оскільки проти наведених вище обставинах відповідачі не заперечували. Крім того, дана обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, щодо визнання права власності на Ѕ частину спірної квартири, оскільки на час смерті ОСОБА_5, шлюб між ним та позивачем був зареєстрований, а доказів проти висновку суду щодо придбання спірної квартири на їх спільні кошти не спростовано.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

Головуючий:            

Судді: