Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Ярошенко А.Г. Суддя доповідач Бондар М.С .
25 січня 2011 року Справа № 22-34/11
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя : Бондар М.С., судді: Гончар О.С., Кухар С.В.
секретар - Волчанова І.М.
при участі: прокурора - адвоката –
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 08.04.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми позики, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Свої вимоги мотивував тим, що 14.08.2008 року та 07.11.2008 року ОСОБА_1 взяв у нього позику – гроші в сумі 134 369 грн. (що еквівалентно 27 736 доларів США) та 19 084 американських доларів на строк до 30.09.2008 року й 31.03.2009 року. Відповідні договори були укладені в письмовій формі. Оскільки гроші боржник не повернув гроші просив стягнути з відповідач позику у розмірі 46 820 американських доларів, що в національній валюті становить 375 028 грн., три відсотки річних від простроченої суми – 12 755 грн. 60 коп. та 47 912 грн. 19 коп. як інфляційні втрати.
Заочним рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 08.04.2010 року та додатковим рішенням від 16.08.2010 року заявлені вимоги задоволені повністю.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати судове рішення, оскільки на його думку, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Із матеріалів вбачається, що письмові договори позики, які надані як доказ про укладення право чинів та акти передачу грошей, свідчать про те, що зазначені в них грошові кошти: 134 369 грн. та 19 084 долара США відповідач одержав саме у позивача (а.с.9,10,11,12,).
Строк повернення грошей за певним договором – 30.09.2008 року а за другим – 31.03.2009 року.
За нормами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач позику не повернув. Із його заперечень та апеляційної скарги видно, що він не оспорює укладені договори та їх суми.
Статтею 1050 ЦК встановлено, що позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК.
У ст.625 ЦК визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних за весь час прострочення.
Розрахунок неповернутих сум за цим спором, як позивач так і суд першої інстанції провели, виходячи з загальною суми боргу за двома договорами позики у перерахунку на американські долари.
З такою позицією суду колегія суддів не може погодитись.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За договором позики від 14.08.2008 року позивач надав позичальнику грошові кошти у національній валюті - 134 369 грн. (а.с.9).
Отже відповідач і зобов'язаний повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.
У разі несвоєчасного повернення боргу відповідач зобов'язався сплатити 3% річних від простроченої суми, що становить.
Затримка розрахунку за цим договором рівняється 1 рік 8 місяців.
В такому разі до сплати підлягає сума 6718 грн. 37 коп..
За період прострочи сума інфляційних втрат буде складати 45 685 грн. 46 коп. (індекс інфляції: 2008 рік – 105,4 2009 рік – 112,3, 2010 рік – 103,3 = 121,7% = 1,34).
Предметом позики за договором від 07.11.2008 року є грошові кошти в іноземній валюті – 19 084 доларів США.
Затримка виконання зобов'язання становить 1 рік.
Отже сума річних від простроченої суми буде дорівнювати 573 долара США. Таким чином у переведенні в національну валюту це буде становити 4538 грн. 16 коп. ( 573$ х 7,92 грн.)
Інфляції – це покажчик характеристики динаміки загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлені в національній валюті – гривні, норма ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленої інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначено договором у гривні.
Суд на зазначене положення закону також уваги не звернув та, встановивши, що позика у амаекриканських доларах помилково застосував при вирішенні цієї частини вимоги положення ч.2 ст.625 ЦК України, у зв’язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові про стягнення інфляційних коштів.
Таким чином, вірно встановивши фактичні обставини справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права при вирішенні позовної вимоги про стягнення позики і відповідно до ст.309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 08.04.2010 року у цій справі скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_2 за договором позики від 14.08.2008 року 134 369 грн., 3% річних від простроченої суми - 6718 грн. 37 коп. та інфляційні втрати - 45 685 грн. 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_2 за договором позики від 07.11.2008 року 151 145 грн. 28 коп., 3% річних від простроченої суми - 4538 грн. 16 коп..
В задоволені вимог про стягнення інфляційних коштів за договором позики від 07.11.2008 року відмовити.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Судді: