Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-ц-174/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Паламарчук М.С.
Категорія 64 Доповідач Бубличенко В. П.
РІШЕННЯ
Іменем України
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа –управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2010 року і
в с т а н о в и л а :
У червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з заявою про визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, безвісно відсутнім.
В обгрунтування своїх вимог заявниця посилалася на те, що з 29 червня 2002 року по 20 листопада 2006 року перебувала з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі, мають двох дітей, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Проживала вона з ОСОБА_4 в місті Олександрії у квартирі, яка належить її матері на праві приватної власності.
За рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 13 листопада 2006 року ОСОБА_4 зобов’язаний до сплати аліментів на утримання дітей, проте він ухиляється від виконання судового рішення.
У серпні 2005 року ОСОБА_4 поїхав до себе додому за місцем реєстрації в місто АДРЕСА_1. Проте, за цією адресою ОСОБА_4 не проживає, встановити місце його знаходження неможливо.
Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім необхідно заявниці для призначення пенсії на утримання дітей у зв’язку із втратою годувальника.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 10 листопада 2010 року ОСОБА_4 визнаний безвісно відсутнім.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області ставить питання про скасування рішення у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що на час вирішення справи місцем проживання ОСОБА_4 був місто Київ, що підтверджується наданими управлінням доказами, яким суд не дав належної оцінки. Заявниця не довела відсутність ОСОБА_4 у місті Києві, тому визнання його безвісно відсутнім, на думку управління ПФУ, є передчасним.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України у зв’язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Частиною 1 ст.43 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Згідно з ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
З матеріалів справи вбачається, що місце проживання ОСОБА_4 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. 23 лютого 2008 року ОСОБА_4 знятий з реєстрації за зазначеною адресою на підставі рішення суду, місце реєстрації його на час розгляду справи судом не встановлено.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»місце проживання –це адміністративно- територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Управління ПФУ в місті Олександрії надало докази на підтвердження того, що з 23 жовтня по 19 листопада 2009 року ОСОБА_4 працював у ТОВ «Петрус-Інвесткомпанія»в місті Києві і з його заробітної плати проводилися відрахування у Пенсійний фонд України (а.с.17, 38). Суд не взяв до уваги копію довідки з місця роботи ОСОБА_4 в зв’язку з тим, що її вірність неналежно засвідчена, проте не роз’яснив представнику управління ПФУ право надати належно засвідчену копію. Відомостям про ОСОБА_4, як про застраховану особу, з яких вбачається, що у листопаді 2009 року він працював і з його заробітної плати проводилися відрахування до Пенсійного фонду, суд не дав оцінки взагалі, хоча вони мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім рішенням від 10 листопада 2010 року є передчасним, оскільки встановлена наявність відомостей про місце його перебування станом на кінець листопада 2009 року.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2010 року скасувати.
Заяву ОСОБА_3, заінтересована особа –управління Пенсійного фонду України в місті Олександрії Кіровоградської області, про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді