ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
у справі за скаргою Якубського Д.В.
місто Запоріжжя
21 січня 2011 року №10-42
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Гриценка С.І. - головуючого, Шпоньки В.П. - доповідача, Яцуна С.Б.
за участю прокурора Гірного В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією особи, яка подала скаргу на постанову про відмову в порушенні справи - ОСОБА_1,
на постанову Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:
Постановою інспектора дізнання і оформлення ДТП ВДАІ по обслуговуванню Кам’янсько-Дніпровського району в Запорізькій області Трегубова І.В. від 14 грудня 2010 року за фактом наїзду на пішохода ОСОБА_1 відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно водія ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину.
Згідно постанові інспектора дізнання:
5 грудня 2010 року, приблизно в 0030 год., водій ОСОБА_6 керував автомобілем ВАЗ-21119 (державний номер НОМЕР_1) по пр.9 Травня в місті Кам’янка Дніпровська з боку вулиці Радянської в бік вулиці Йожикова. В районі електричної опори №55 на проїзну частину автодороги вийшов пішохід ОСОБА_1 Не дивлячись на застосоване водієм екстрене гальмування стався наїзд на пішохода в результаті якого він був доставлений в ЦРБ з діагнозом: закритий перелом нижньої третини гомілки.
За висновками інспектора дізнання «…причиной ДТП и наступивших последствий явилось нарушение требований раздела 4 Правил дорожного движения Украины в действиях пешехода ОСОБА_1 который в тёмное время суток не убедился в безопасности и вышел на проезжую часть, что привело к таким последствиям. В действиях водителя ОСОБА_8 несоответствий требованиям Правил дорожного движения Украины не усматривается, следовательно, отсутствует состав преступления, предусмотренного ст.286 УК Украины».
Обґрунтовуючи ці висновки інспектор дізнання послався на таке :
пояснення водія ОСОБА_6 про рух ним зі швидкістю 40-50 км/год зі включеним ближнім світлом фар, несподіваний вихід пішохода на проїзну частину дороги під час роз’їзду з зустрічним автомобілем;
аналогічні пояснення пасажира його автомобіля ОСОБА_9;
пояснення свідка ОСОБА_10, яка до моменту ДТП разом з ОСОБА_1 йшла по тротуару. Згідно ним, наїзд на пішохода ОСОБА_1 трапився в той момент, коли він, обходячи калюжу, вийшов на проїзну частину дороги;
пояснення самого ОСОБА_1 за якими він, після вживання алкоголю, разом з ОСОБА_10 йшов по тротуару пр.9 Травня. З метою обходу калюжі - вийшов на проїзну частину дороги після проїзду зустрічного автомобіля з яскравим світлом, автомобіля в попутному напрямку позаду не бачив;
алкогольне сп’яніння пішохода ОСОБА_1 складає 2 промілє;
висновками спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області від 14 грудня 2010 року №102-10 в діях водія ОСОБА_6 не встановлено невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху.
Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні справи суддя витребував матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, ознайомився з ними, заслухав пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_11 і на підставі отаманих в ході перевірки даних дійшов до висновку про дотримання вимог ст.99 КПК України та правильності рішення інспектора дізнання про відмову в порушені справи.
В апеляції на постанову суду ОСОБА_1 просить її скасувати і справу направити на новий судовий розгляд. Стверджує про не з’ясування інспектором дізнання всіх обставин події, залишення без уваги того, що він знаходився на дорозі разом з ОСОБА_10 не менше п’яти хвилин пропускаючи зустрічний автомобіль. Автомобіль, який рухався в попутному напрямку він бачив, цей автомобіль його просто збив.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:
прокурор знайшов судове рішення законним і обгрутованим, а тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Перевіривши матеріали справи апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції.
Суд першої інстанції з дотриманням порядку, встановленого процесуальним законом, дослідив матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, заслухав пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_11 і дійшов до обґрунтованого висновку про дотримання вимог ст.99 КПК України та правильності рішення інспектора дізнання про відмову в порушені справи.
Згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306:
пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.
якщо немає тротуарів , пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху (п.4.1) .
у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху (п.4.4).
(пункт 4.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 01.10.2008 р. N 876)
Пішоходам забороняється:
а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід (п. 4.14).
Твердження апелянта про дотримання ним цих Правил дорожнього руху спростовуються висновками інспектора дізнання, які є відповідними матеріалам на підставі яких було відмовлено в порушенні справи.
Перевіривши ці матеріали апеляційний суд доходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки пішохід ОСОБА_1, прийнявши рішення про неможливість подальшого руху по тротуару раптово вийшов на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе.
Сам ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 6 грудня 2011 року зазначав: «…На дне рождения я употребил примерно 100 гр. водки. Проходя мимо водоканала я стал обходить лужу и грязь, поэтому стал приближаться к краю проезжей части. Во встречном направлении двигалась машина на дальнем свете фар и меня ослепило, поэтому я остановился, это я сделал за осветительным фонарем. Остановился я на обочине примерно на расстоянии 50-70 см от правого края проезжей части. То, что сзади двигался автомобиль, я не видел. Когда встречный автомобиль проехал я продолжил движение. Когда стал идти – я вышел на край проезжей части … произошел удар… » (23 арк. матеріалу №1312).
Таким чином, відсутні підстави до скасування законного і обґрунтованого судового рішення від 30 грудня 2010 року. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є невідповідними фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди, а тому його апеляційна скарга на судове рішення не може бути задоволеною.
Доводи скарги в тій її частині, що його первині пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, які він давав у хворобливому стані, спотворені посадовими особами РВ, - апеляційним судом відкидаються, оскільки вони є відповідними іншим доказам, долученим до матеріалів перевірки.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що він, ОСОБА_1: «…переконався у безпеці і вийшов на дорогу і навідь дійшов до середини дороги де зупинився на умовній середені дороги пропускаючи зустрічний автомобіль. Таким чином, я та ОСОБА_10 знаходилася на дорозі приблизно не менше 5 хвилин і тільки після цього мене травмовано автомобілем…» взагалі є надуманими і тому апеляційним судом не приймаються до уваги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2361, 2362, 362, 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд ухвалив:
постанову Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2010 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову інспектора дізнання і оформлення ДТП ВДАІ по обслуговуванню Кам’янсько-Дніпровського району в Запорізькій області Трегубова І.В. від 14 грудня 2010 року за фактом наїзду на пішохода ОСОБА_1 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно водія ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 на це судове рішення без задоволення.
судді
Шпонька В.П. Гриценко С.І. Яцун С.Б.