КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3218/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року по адміністративній справі за позовом СПД ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у м.Вінниці
- про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.07.2010 року №0002001721/0 про визначення суми податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб-підприємців –СПД на суму 203798,66 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 17.06.2010 року по 8.07.2010 року працівниками податкового органу була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами проведення якої складений акт від 13.07.2010 року №1467/1721/2605504579.
Згідно висновків даного акту, податковим органом були встановлені порушення позивачем вимог ст.13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», а саме: платником занижено суму податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб за рахунок завищення валових витрат на суму 203798,66 грн.
На підставі вказаного акту перевірки та виявленого в ході її проведення порушення вимог податкового законодавства відповідач 23.07.2010 року виніс податкове повідомлення-рішення №0002001721/0, яким визначив позивачу суму податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб-підприємців –СПД на суму 203798,66 грн. –за основним платежем.
Висновки податкового органу щодо виявленого порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що за придбані позивачем товарно-матеріальні цінності при їх реалізації контрагенти останнього не розрахувались в повному обсязі (дебіторська заборгованість становила 1869772,84 грн.) і оскільки витрати понесені позивачем на такі товарно-матеріальні цінності безпосередньо не пов»язані з одержанням доходу, підстави для їх включення до валових витрат при врахуванні бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб відсутні.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки вони не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та фактичними обставинами справи, не підтверджені документально та спростовуються зібраними по справі належними і допустимими доказами, яким суд першої інстанції дав належний правовий аналіз.
Суми валових витрат, понесених позивачем в перевіряє мий період при придбанні товарно-матеріальних цінностей, факт отримання вказаних цінностей від постачальників та їх подальший продаж підтверджуються документально, зокрема: ВМД, банківськими виписками та оборотно-сальдовими відомостями.
Вказані товарно-матеріальні цінності придбавалися позивачем у зв»язку з його господарською діяльністю, спрямованою на продаж товарів відповідно до обраного виду діяльності та отримання доходу.
Наявність обставин, які б виключали можливість віднесення таких витрат до складу валових з матеріалів справи не вбачається.
Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на належні нормативну та доказову бази не довів правомірність винесення ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та неповному встановленні обставин справи.
Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, у зв»язку із чим, вірно вирішив спір та ухвалив рішення, яке відповідає Закону.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниці залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: