КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1607/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Василенко Я.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.10.2010 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Елтікс»до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва
- про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.01.2010 року №0000212305/0/2413 про визначення податкового зобов»язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 85928,66 грн. (56832,44 грн. –за основним платежем та 29096,22 грн. –по штрафним санкціям), №0000212305/0/2414 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 377655 грн. (251770 грн. –за основним платежем та 125885 грн. –по штрафним санкціям), та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №9999352303 за порушення п.2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»на суму 98010,10 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2010 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 23.11.2009 року по 11.01.2010 року працівниками податкового органу була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами проведення якої складений акт від 18.01.2010 року №51/2305/23730511.
Згідно висновків даного акту податковим органом встановлені порушення позивачем зокрема, вимог п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.12.1.2 п.12.1 ст.12, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.8 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою КМУ від 1.03.1999 року №303, п.п.5.3-5.5 п.5 «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 року №162/379; п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, у зв»язку із чим, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 251770 грн.; занижено суму збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 56832,44 грн., встановлено несвоєчасність оприбуткування готівкових коштів, отриманих від споживачів за реалізовані товари на загальну суму 19602,02 грн.
На підставі висновків вказаного акту та виявлених в ході перевірки порушень вимог чинного законодавства, відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 29.01.2010 року №0000212305/0/2413, яким визначив позивачу податкове зобов»язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 85928,66 грн. (56832,44 грн. –за основним платежем та 29096,22 грн. –по штрафним санкціям), №0000212305/0/2414 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 377655 грн. (251770 грн. –за основним платежем та 125885 грн. –по штрафним санкціям), та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №9999352303 від 29.01.2010 року, яким, за порушення п.2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», застосував до позивача штрафні санкції на суму 98010,10 грн. відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу щодо виявлення зазначених вище порушень позивачем вимог чинного законодавства та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Висновки акту перевірки щодо заниження податку на прибуток ґрунтуються на тому, що позивачем занижено скоригований валовий дохід за перевіряє мий період на суму 575080 грн. внаслідок не включення до сум валового доходу суми кредиторської заборгованості по ТОВ «Торгівельна спілка», за якою минув строк позовної давності.
Вказані висновки акту не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Торгівельна спілка» 1.09.2006 року був складений акт звірки розрахунків, яким позивач визнає заборгованість за послуги оренди приміщення та обладнання на суму 575079,59 грн., а листами ТОВ «Елтікс»від 1.09.2006 року №340 та ТОВ «Торгівельна спілка»від 7.09.2006 року №88, останніми погоджено новий термін розрахунків до 1.09.2011 року, що в свою чергу свідчить про переривання перебігу позовної давності.
Згідно бази даних ПДС, АІС ОР та системи «Автоматизовного співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»ТОВ «Торгівельна спілка»знаходиться на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, стан платника 21 - ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду (Окружний адміністративний суд м. Києва, номер судового рішення 2а-5643/09/2670, дата прийняття рішення 23.07.2009 року, дата набрання законної сили 02.08.2009).
В декларації з податку на прибуток за 2009 рік позивачем заповнено рядок 02,2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»в якому відображено кредиторську заборгованість перед ТОВ «Торгівельна спілка»в сумі 575080 грн. списану в вересні 2009 року та заповнено рядок 22 «сума штрафу самостійно нарахована у зв’язку з виправленням помилок»в сумі 2273 грн. Тобто, позивач скористався правом, наданим йому п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на самостійне виявлення помилки.
За таких обставин, податковий орган прийшов до необґрунтованого висновку про заниження позивачем скоригованого валового доходу на суму 575 080 грн.
В ході перевірки податковим органом було також встановлено, що позивачем завищено скориговані валові витрати у розмірі 432 000 грн., оскільки валові витрати на вказану суму, понесені на оренду вантажного автотранспорту для забезпечення власної діяльності (перевезення товарів між розподільчим центром позивача та торговими точками) не підтверджені первинною транспортною документацією, зокрема, подорожніх листів. У зв»язку із чим, на думку відповідача, платник податку не має права віднести такі витрати до складу валових витрат.
Вказані висновки податкового органу також не узгоджуються з фактичними обставинами справи та спростовуються наданими позивачем доказами.
Позивач не отримував послуги по перевезенню вантажів. Ним отримувалися послуги оренди, які підтверджені первинними документами, а саме: договори оренди вантажних автомобілів, акти приймання - передачі даних автомобілів та щомісячні акти виконаних робіт. Факт користування орендованим майном підтверджується актами виконаних робіт. Використання орендованого автотранспорту саме для забезпечення господарської діяльності підприємства підтверджуються наказами останнього №144 від 29.12.2006 pоку, №99 від 29.12.2007 року, №98 від 31.12.2008 року, №97 від 31.12.09 року «Про порядок використання вантажного автотранспорту», якими регламентуються робота вантажного автотранспорту на підприємстві та затверджується форма маршрутного листа.
Враховуючи наведене, доводи апелянта щодо відсутності на орендні послуги первинної документації та не належність отримання таких послуг до господарської діяльності позивача безпідставні та необґрунтовані.
Щодо визначення податкового зобов’язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища слід зазначити наступне.
В ході перевірки встановлено, що в процесі діяльності позивач утворював відходи у вигляді люмінесцентних ламп, які відповідно до «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», відносяться до 1 класу особливо небезпечних відходів в зв'язку з чим позивач уклав договір від 24.05.2007 року №807 із спеціалізованим підприємством ТОВ «Демікон»для передачі на демеркурізацію відпрацьованих люмінесцентних ламп, термін дії договору встановлений до 31.12.2008 року. До моменту передачі відходів ТОВ «Демікон»люмінесцентні лампи тимчасово розміщувалися на власній території ТОВ «Елтікс»без наявності отриманого в установленому законодавством порядку дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів. В період 2008-2009 років ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів ТОВ «Елтікс»не отримувало. При цьому, кількість утворених відпрацьованих ламп в 2008 році становила 818 шт. На підставі актів прийому - передачі відпрацьованих ртутних люмінесцентних ламп на ТОВ «Демікон»в 2008 році було передано 818 штук. На думку податкового органу фактична кількість утворених, тимчасово розміщених позивачем на власній території та переданих на демеркурізацію відпрацьованих ламп в 2008 році є понадлімітним утворенням та розміщенням відходів.
Висновки акту перевірки щодо вказаного порушення необґрунтовані, оскільки з матеріалів справи вбачається та підтверджується відповідними доказами, що зазначені вище лампи передані ТОВ «Демікон»в день демонтажу. При цьому, позивачем виконані вимоги чинного законодавства щодо спірних правовідносин, які звільняють останнього від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та подання податкової звітності по даному платежу.
За таких обставин, правових підстав для визначення позивачу податного зобов»язання по вказаному платежу з урахуванням штрафних (фінансових) санкції не вбачається.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується документально, що рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій прийнято з пропуском строків, визначених ст.250 ГК України, що є підставою для скасування останнього.
Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на відповідні документи та правові норми не довів правомірність винесення ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права, неповному встановлені обставин справи та спростовується поданими позивачем належними та допустимими доказами.
Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам права, що регулюють спірні правовідносини, у зв»язку із чим, вірно вирішив спір та прийняв рішення, яке відповідає Закону.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: