КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12066/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 7.09.2010 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
- про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача від 14.02.2009 року №0010962304 про застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 527476,30 грн. за порушення вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7.09.2010 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 11.08.2009 року по 25.08.2009 року податковим органом була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 8.02.2006 року по 10.08.2009 року, за результатами якої складений акт №2318/23/33631089 від 2.09.2009 року.
Згідно висновків вказаного акту податковий орган встановив порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій за готівкові кошти в сфері надання послуг фізичним особам по охороні автотранспорту –надання послуг без застосування РРО, розрахункові документи встановленої форми не видавалися.
На підставі вищевказаного акту та виявленого в ході перевірки порушення норм чинного законодавства, відповідач виніс рішення від 14.02.2009 року №0010962304, яким застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 527476,30 грн.
Висновки акту перевірки, якими податковий орган обґрунтовує правомірність винесення ним рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спростовуються фактичними обставинами справи, наданими сторонами доказами та нормами права, що регулюють спірні правовідносини, яким суд першої інстанції дав ґрунтовний правовий аналіз.
Порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не вбачається, в силу статутних завдань останнього, основного виду діяльності та надання ним послуг з видачі дозволів за готівкові кошти з оформленням прибуткових касових ордерів у встановленому Законом порядку.
Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень не довів суду правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Встановлене ним в ході перевірки порушення позивачем вимог Закону не узгоджується з фактичними обставинами справи. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та неповному встановленні обставин справи.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам Закону.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7.09.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: