Головуючий у 1 інстанції - Масло І.В
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року справа №2а-4284/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Казначеєва Е.Г.
суддів Яманко В.Г. , Попова В.В.
при секретарі Асєєвої Я.В., за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача – Килимника В.М., який діє на підставі довіреності від 03.09.2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-4284/10/0570 за позовом Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_2, про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1318,05 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
01 березня 2010 року Добропільська ОДПІ звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1318,05 грн.
07 грудня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд позовні вимоги позивача про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1318,05 грн. задовольнив повністю.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки існує податкове зобов’язання відповідача, узгоджене в судовому порядку, відповідно до рішення Донецького адміністративного суду від 1 червня 2010 року, яке залишено без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2010 року позивач має право на стягнення з відповідача узгоджену суму податкового зобов'язання.
Відповідач, не погодившись з зазначеним рішенням суду суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у адміністративній справі №2а-4284/10/0570 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що відповідач вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції не з'ясовано повно та всебічно обставини в адміністративній справі.
Відповідачем у скарзі зазначено, що згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування не розповсюджується податкове законодавство. На думку відповідача, згідно підпункту 4.3.6. п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суми внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування не включаються у оподатковуваний місячний або річний дохід. Окрім того апелянт вважає, що він правомірно зменшував свій доход на суму витрат пов'язаних з орендою приміщення та на комунальні послуги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі – залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав.
Відповідач – ОСОБА_2 є фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, а саме – здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 02.04.2002, тобто є самозайнятою особою у розумінні п. 1.19 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Відповідач перебуває на обліку в Добропільській ОДПІ з 01.01.2000, що підтверджується довідкою від 24.02.2010 № 48 (а.с. 4).
Позивач є суб'єктом владних повноважень, який при перевірці відповідача діяв в межах повноважень передбачених Законом України “Про державну податкову службу в Україні.”
Колегією суддів вбачається, що у період з 12 серпня 2009 року по 14 серпня 2009року Допропільською ОДПІ було проведено виїздну позапланову документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2000 року по 11 серпня 2009 року, за наслідками якої складено акт від 14 серпня 2009 №66/17-2/НОМЕР_1. Актом перевірки було встановлено, що у порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 та п.5.3 ст. 5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” відповідачем зменшено валовий доход на суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу, у зв'язку з чим сума недоплати податку з доходів фізичних осіб за період з 1 липня 2006року по 31 грудня 2009року склала 878,70грн. На підставі акту перевірки податковим органом було визначено суму податку до сплати у розмірі 878,70 грн. та нараховані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 439,35грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0009521740/0 від 07.09.2009 року.
Відповідач звертався до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірним дій та визнання неправомірними податкового повідомлення-рішення № 0009521740/0 від 07.09.2009 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Добропільської ОДПІ було відмовлено (а.с. 32-35). Після звернення ОСОБА_2 до Донецького апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2010 залишена без змін, а апеляційна та касаційна скарги ОСОБА_2 без задоволення.
Відповідно до частин 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2010 року є такою, що набрала законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.
Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Отже, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, щодо встановлених судовим рішенням, яке набуло законної сили обставин правомірності визначення Добропільською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0009521740/0 від 07.09.2009 податкового зобов’язання відповідача- ОСОБА_2. з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1318,05 грн..
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове зобов’язання відповідача з податку з доходів фізичних осіб є узгодженим з моменту набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2010 року, однак суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1318,05 грн. відповідач до бюджету не сплатив.
Позивачем були здійснені заходи, передбачені ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Суми податку, які визначені податковими вимогами (а.с. 12, 14), відповідачем сплачені не були.
У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Колегія суддів не приймає до уваги ствердження відповідача щодо правомірності зменшення ним свого доходу на суму витрат, пов'язаних з орендою приміщення, комунальних послуг, та суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які на його думку не включаються у оподатковуваний місячний або річний дохід, оскільки це не передбачено Декретом КМУ “Про прибутковий податок з громадян” та Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, а апеляційна скарга відповідача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін. З огляду на великий обсяг судового рішення колегія суддів в судовому засіданні проголошує вступну та резолютивну частину ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-4284/10/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-4284/10/0570 за позовом Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_2, про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1318,05 грн. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 21 січня 2011 року.
Головуючий
суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: В.Г.Яманко
В.В.Попов
.