Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011 року справа №2а-8183/10/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-8183/10/1270 за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-8183/10/1270 позов Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області щодо розподілу та спрямуванню сум, сплачених згідно платіжних доручень № 4900 від 23.07.2010, № 5142 від 26.07.2010, № 5236 від 27.07.2010 , №7498 від 29.09.2010 та зобов’язано Державну податкову інспекцію в місті Свердловську Луганської області внести зміни до особового рахунку Державного підприємства «Свердловантрацит» з податку на прибуток та зарахувати суми сплачені підприємством платіжними дорученнями № 4900 від 23.07.2010, № 5142 від 26.07.2010, № 5236 від 27.07.2010 та №7498 від 29.09.2010 відповідно призначенню платежу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що податковий орган має право здійснювати самостійний перерозподіл сплачених платником податку сум податкових зобов’язань при наявності у нього податкової заборгованості за минулі періоди.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Свердловантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області та перебуває на податковому обліку в ДПІ в місті Свердловську Луганської області.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 2а-3182/10/1270 від 12.07.2010 з ДП "Свердловантрацит" стягнуто на користь державного бюджету податковий борг з податку на прибуток за І та II квартали 2009 року станом на 01.07.10 в сумі 22952825,34 грн., шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 191273,54 грн. щомісяця до 25 числа кожного місяця починаючи з липня 2010 року, зі сплатою останнього платежу до 25 червня 2020 року у сумі 191274,09 грн.
На виконання рішення суду ДП „Свердловантрацит" за липень 2010 року перерахувало 191273,54 грн. податкового боргу платіжними дорученнями: № 4900 від 23.07.2010 - 1654,34 грн.; № 5142 від 26.07.2010 - 132000,00 грн.; № 5236 від 27.07.2010 - 57619,20 грн. з призначенням платежу: „Податок на прибуток згідно рішень суду за липень 2010р. по справі №2-а-24747/09/1270 від 01.07.2010.
За вересень 2010 року було перераховано 191273,54 грн. платіжним дорученням №7498 від 29.09.2010 з призначенням платежу: податок на прибуток згідно рішень суду за вересень 2010р. По справі №2а-3182/10/1270 від 12.07.2010 року.
ДПІ у м. Свердловську зарахувала перераховані згідно вищевказаних платіжних доручень суми в рахунок податкового боргу в сумі 191273,54 грн. та пені в сумі 5047,21 грн., згідно податкового повідомлення №112130026474318 від 29.09.2010 в рахунок податкового боргу зарахованої 91273,54 грн., в рахунок пені - 5648,67 грн. відповідно до абзацу 2 пп. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», що відображено в обліковій картці ДП „Свердловантрацит" та повідомленнях від 04.10.2010 за №№ 112130026418473, 112130016883495 та 112130026420704.
Тобто, відповідачем було самостійно здійснено перерозподіл грошових коштів шляхом зміни призначення платежу.
Зазначені обставини сторонами у суді першої та апеляційної інстанції не заперечувались.
Згідно преамбули Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, - цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Підпунктом 16.3.3 цього Закону визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, про порушення позивачем вимог п.п.16.3.3 ст. 16 Закону № 2181. Статтею 7 цього Закону визначені джерела сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
У відповідності до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Враховуючи те, що податковим органом пеня нарахована без урахування призначання платежу, вказаного у платіжних дорученнях, зазначене призвело до нарахування пені, яка не відповідає підставам її нарахування, що визначені підпунктом 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181 - після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання.
За таких обставин, самостійне перерозподіл податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-8183/10/1270 – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-8183/10/1270 за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів Гімон М.М.
Василенко Л.А.
Карпушова О.В.