ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р.                                                        Справа № Б-50/14-09

                                          Колегія суддів у складі:

                                  головуючий суддя  Лакіза В.В.,

суддя Білоусова Я.О., суддя - доповідач Пуль О.А.,  

при секретарі –Сємєровій М.С. ,

за участю представників сторін :

ініціюючого кредитора –не з*явився,

боржника-  директор - Вершинін О.Ю., представник Плющенко А.П. за довіреністю б/н від 06.04.2010 р.,

розпорядника майна –арбітражний керуючий Макаричев В.В., (ліцензія АВ НОМЕР_1.),

від Київського  ВДВС Харківського МУЮ –не з*явився,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК -Харківське будівельне управління», м.Харків, (вх. № 93Х/2-7)  на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2010 р. по справі  № Б-50/14-09,

за заявою  Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова,

до боржника- Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК- Харківське будівельне управління», м.Харків, код 25185839,

про  визнання банкрутом, -

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2010 р. (суддя Міньковський С.В.) у задоволенні сумісного клопотання керівника боржника та розпорядника майна боржника відмовлено.

Боржник  не погодився з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області по даній справі  від 11.11.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання і зобов’язати Київський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції звільнити активи ТОВ «ЛІК-Харківське будівельне управління»з під  арешту    та   зупинити  виконавчі   провадження  відповідно судового наказу № 2-н-556/09/14 від 13.05.2009р. Київського районного суду м. Харкова про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в розмірі 3586,10 грн. і судових витрат в розмірі 40,86 грн., та виконавчого листа № 2-3486/09/03 від 26.10.2009 р. Київського районного суду м. Харкова про стягнення з ТОВ «ЛІК –ХБУ»на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату та середній заробіток за затримку остаточного розрахунку при звільненні на загальну суму 30671,68 грн., посилаючись на те, що вона винесена  з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 р. апеляційну скаргу боржника прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до слухання на 24.01.2011 р.

21.01.2011 р. апелянт подав до апеляційного суду доповнення до апеляційної скарги, в  якому  просить  суд зобов’язати Київський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції зупинити виконавче провадження відносно ТОВ «ЛІК-ХБУ»на підставі судового наказу № 2-н-556/09/14 від 13.05.2009 р. Київського районного суду м. Харкова про стягнення з  ТОВ  «ЛІК ХБУ» на  користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в розмірі 3586,10 грн. і судових витрат в розмірі 40,86 грн., та виконавчого листа № 2-3486/09/03 від 26.10.2009 р. Київського районного суду м. Харкова про стягнення з ТОВ «ЛІК –ХБУ»на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату та середній заробіток за затримку остаточного розрахунку при звільненні на загальну суму 30671,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, помилково застосував п.6 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки вказане положення в період дії мораторію на погашення кредиторських вимог, дозволяє боржникові виплачувати поточну заробітну плату за наявності достатньої кількості грошових коштів, але ні в кому випадку не відміняє вимогу мораторію припинити будь-які дії, спрямовані на примусове стягнення на користь одного кредитора, або усіх кредиторів боржника.  Крім того, кредиторські вимоги по заробітній платі громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є конкурсними, внесені в реєстр кредиторських вимог ТОВ «ЛІК-ХБУ», затверджений ухвалою господарського суду Харківської області 28.09.2009 р., і відносяться до другої черги кредиторських вимог, тому, проведення виконавчих дій по погашенню заборгованості із заробітної плати перед ОСОБА_2 і ОСОБА_1 порушує вимоги п.1 ст.31 Закону про банкрутство про погашення кожної наступної черги кредиторських вимог після повного задоволення вимог попередньої черги, а також п.3 ст.31 Закону про пропорційність погашення вимог кредиторів однієї черги.

         Розпорядник майна боржника –арбітражний керуючий Макаричев В.В. надав відзив на апеляційну скаргу боржника, в якому просить суд задовольнити апеляційну скаргу боржника на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2010 р.

        Кредитори та ВДВС у Київському районі м. Харкова своїми правами не скористалися, у судове засідання не прибули, вимоги ухвали апеляційного суду від 12.01.2011 р. не виконали, про причину неявки суд не повідомили, хоча про час і місце слухання даної справи були повідомлені належним чином і в установлений законом строк.

         Боржник та розпорядник майна не заперечують проти розгляду даної справи у їх відсутності.

        Справа розглядається у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.   

        Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення боржника та розпорядника майна боржника, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також  повноту встановлених  обставин справи  та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

       Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2009 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛІК ХБУ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

       На даний час ТОВ «ЛІК –ХБУ»знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника.

      04.10.2009 р. до господарського суду Харківської області з клопотанням звернулися в.о.  обов*язки  директора  боржника  та  розпорядник  майна боржника, в якому просили зобов’язати Київський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції звільнити активи ТОВ «ЛІК-Харківське будівельне управління» з - під арешту.

       11.11.2010 р. місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу, мотивовану тим, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров*ю та життю громадян, авторської винагороди.

       Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду.

       Як видно з матеріалів справи, постановою державного виконавця Київського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції від 13.09.2010 р.  накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК-Харківське будівельне управління»та оголошено заборону на його відчуження відповідно до наказу № 2-Н-556/09/14 від 13.05.2009 р., виданого Київським районним судом  м.Харкова про стягнення на  користь    громадянина ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в розмірі 3586,10 грн. та судових витрат в розмірі 40,86 грн., а також на виконання виконавчого листа № 2-3486/09/03 від 26.10.2009 р. Київського районного суду  м. Харкова про стягнення з боржника  на користь громадянина ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку на загальну суму 30671,68грн.; всього 34 308,64 грн.

      Вищезазначена сума боргу перед фізичними особами є боргом із заробітної плати, та включена до реєстру вимог кредиторів.

       Згідно приписів статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»при порушенні провадження у справі про банкрутство одночасно вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

       Згідно частини 1 вказаного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів- це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

         Відповідно до приписів частини 4 статті 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

         Частиною 6 статті 12 Закону встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров*ю та життю громадян, авторської винагороди.

         У силу  положень пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»та приписів вищезазначених норм права у випадку порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувачів, на які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме: вимог з виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров*ю та життю громадян, авторської винагороди.

         Отже, державний виконавець не обмежений правом продовжувати примусово виконувати виконавчі документи в разі, якщо відповідно до Закону ( у даному випадку ч.6 ст.12 Закону про банкрутство) на вимогу стягувача не поширюється дія мораторію відносно стягнення з боржника грошових коштів.

          Крім того, на стадії розпорядження майном боржника Закон про банкрутство не обмежує  в здійсненні господарської  діяльності  боржником,  що  дає  йому  право задовольнити вимоги із заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров*ю та життю громадян, авторської винагороди.

      За таких підстав, місцевим господарським судом правомірно і обґрунтовано відмовлено керівнику боржника і розпоряднику майном боржника у сумісному клопотанні про звільнення активів ТОВ «ЛІК ХБУ»з - під арешту.

      Стосовно вимоги апелянта про зобов’язання Київський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції зупинити виконавче провадження відносно ТОВ «ЛІК-ХБУ»на підставі судового наказу № 2-н-556/09/14 від 13.05.2009 р. Київського районного суду м. Харкова про стягнення з ТОВ «ЛІК ХБУ»на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в розмірі 3586,10 грн. і судових витрат в розмірі 40,86 грн., та виконавчого листа № 2-3486/09/03 від 26.10.2009 р. Київського районного суду м. Харкова про стягнення з ТОВ «ЛІК –ХБУ»на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату та середній заробіток за затримку остаточного розрахунку при звільненні на загальну суму 30671,68 грн., колегія суддів зазначає таке.

        Відповідно до приписів частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

        Як свідчать матеріали справи, ані боржник, ані розпорядник майна боржника до господарського суду з вимогою про зобов’язання  Київський ВДВС зупинити виконавче провадження стосовно товариства за судовими наказами наказу № 2-н-556/09/14 від 13.05.2009 р  та № 2-3486/09/03 від 26.10.2009 р. не зверталися.

       За таких обставин,  наведена вище вимога апелянта  судом не приймаються і не розглядаються, оскільки вона не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

         З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду  по даній справі, через що ухвала господарського суду Харківської області від 11.11.2010 р. залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.  

      На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

                                                    постановила:

        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК –Харківське будівельне управління»залишити без задоволення.

       Ухвалу  господарського суду Харківської області від 11.11. 2010 року по справі № Б-50/14-09 залишити без змін.

          Справу № Б-50/14-09 направити до господарського суду Харківської області на подальший розгляд на стадії розпорядження майном боржника.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                          В.В. Лакіза

                     суддя                                                           Я.О. Білоусова

                   суддя                                                             О.А. Пуль

Повний текст постанови складено 25.01.2011 р.