КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2011 року Справа № 2а-3968/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: прокурора Ленінського району м. Кіровограда, який діє в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені якої діє територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області
до відповідача: фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн., суд - ,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Ленінського району м. Кіровограда, який діє в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені якої діє територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області звернувся з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн.
Прокурор, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, при цьому подавши клопотання про розгляд справи без його участі та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення згідно викладеного у позові.
Відповідач в судове засідання прибув та позовні вимоги не визнав з наступних підстав.
26.02.2010 року державним інспектором відділу державного контролю ТУ Головної державної інспекції в Кіровоградській області Шевчуком В.В. було складено акт № 063606 за результатами виявлених порушень вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме – експлуатація легкового автомобіля DACIA д.н.з. НОМЕР_1, обладнаного як таксі без наявності ліцензійної картки. При цьому, відповідачем було зазначено, що він не здійснював перевезення як таксист, оскільки підвозив власну дружину та автомобіль не був обладнаний як таксі.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадян або держави в судах у випадках визначених законом.
Згідно зі ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у відносинах між ними або з державою. При цьому представництво інтересів держави здійснюється шляхом звернення прокурора до суду з заявою (позовом) в інтересах органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Ст. 60 КАС України визначено, що у випадках встановлених законом, прокурор може звернутися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Дані правовідносини регулюються Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 08.11.2006 року № 1567 .
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України, який відповідно до ст.1 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" №1572 від 15.12.1999 року, є вищим органом у системі органів виконавчої влади. В його складі діє центральний орган виконавчої влади у галузі автомобільного транспорту Міністерство транспорту та зв'язку України (п.1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.06 року №789).
Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті. Таким урядовим органом державного управління, згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" №1190 від 08.09.2004 року, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Міністерства транспорту і зв'язку України і йому підпорядковується Головавтотрансінспекція , яка здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
П.20 зазначеної постанови передбачено, що Головавтотрансінспекція є юридичною особою, і у відповідності до вимог ст.80 ЦК України може бути позивачем в суді.
Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може створювати територіальні органи (п.8 постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 08.09.2004 року).
Згідно п.1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" № 888 від 14.12.2005 року, територіальні органи Головавтотрансінспекцїї в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області. Основними завданнями територіальних управлінь (п.4 наказу № 888 від 14.12.2005 року) є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.
Стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія-посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.
Згідно ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
- надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, п.3,4 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" № І567 від 08.11.2006 року, передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м.Києві та м.Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. За результатами перевірки у відповідності до вимог п.21 зазначеної Постанови посадовими особами органу державного контролю складається акт встановленої форми. Якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п.25). За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється за встановленою формою (п.27).
З наведеного вище та положень інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, пов'язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів" від 07.02.2006 року №01-8\301 випливає, що Голавтотрансінспекція та її територіальні управління, приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, є органом державної влади у здійсненні управлінських функцій та суб'єктом владних повноважень.
Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (п.28 постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року.
Порядок стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначає Кабінет Міністрів України (ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт"). Проте, постановою Кабінету Міністрів України "Про твердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" № 567 від 08.11.2006 року порядок примусового стягнення накладених штрафних санкцій, в разі не сплати їх в добровільному порядку, не врегульовано.
Так, 26.02.2010 року державним інспектором відділу державного контролю Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області складено акт № 063606 за результатами виявлених порушень вимог абз.1 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - експлуатація легкового автомобіля DACIA д.н.з. НОМЕР_1, обладнаного як «таксі» без наявності ліцензійної картки, який підписаний посадовими оосбами : В.В. Шевчуком, В.М. Мнекою. Від підпису акту правопорушник відмовився, письмових пояснень не надав. /а.с. 8/.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником ТУ Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області Кукуленком В.О. було винесено постанову від 15.04.2010 року № 016526 про застосування фінансових санкцій в сумі 510 грн. /а.с.10/.
15.04.2010 року за № 12/3-30-936 дану постанову належним чином направлено відповідачу реклмендованою кореспонденцією, про що свідчить додані докази /а.с. 10/.
На час розгляду справи по суті, сума позову відповідачем в добровільному порядку не сплачена.
Згідно відповіді на запит Начальника Реєстраційної Палати - державного реєстратора від 30.03.2010 року, повідомлено про те, що Ленінською районною у м. Кіровограді радою ОСОБА_1 з 10.02.2001 року зареєстровано як фізична особа-підприємець/а.с. 12/.
Поряд з цим, відповідно до наданого листа від 19.01.2011 року № 12/3-26-106 ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області було встановлено, що на час складення акту № 063606 від 26.02.2010 року у відповідача була відсутня ліцензія на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та ліцензійна картка на транспортний засіб DACIA д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 39/.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія ліцензії серії НОМЕР_2 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»(дозволений вид робіт –внутрішні перевезення пасажирів на таксі), виданої 14.09.2010 року, що свідчить про те, що ліцензія була отримана після вчиненого правопорушення /а.с. 40,41/.
Так, судом було взято до уваги наступні обставини справи.
Лист за вихідним № 12/3-31-841 від 07.04.2010 року був направлений ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією, про те що 15.04.2010 року відбудеться розгляд справи про скоєне ним порушення транспортного законодавства, стосовно акту № 063606 від 26.02.10 року /а.с. 9/.
Проте на розгляд даної справи відповідач не прибув, заперечень щодо вчиненого правопорушення не надав, тому справа була розглянута за його відсутності та застосована фінансова санкція.
Даний факт був підтверджений сторонами і в судовому засіданні.
Також матеріалами справи встановлено, що в акті № 063606 були відсутні пояснення відповідача щодо вчиненого ним правопорушення.
В судовому засіданні в якості свідка було допитану дружину ОСОБА_1, яка пояснила, що державні інспектори відділу державного контролю ТУ Головної державної інспекції в Кіровоградській області разом з працівниками ДАІ, які зупинили їх автомобіль, негідно поводились та підтвердила, що шашечки «таксі» на автомобілі не було. Але з цього приводу дії інспекторів відділу державного контролю ТУ Головної державної інспекції в Кіровоградській області відповідачем не були оскаржені.
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст.94 КАС України).
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України (рахунок 3111210670002, ГУДК у Кіровоградській області, код одержувача 24145329, код бюджетної класифікації 21081100 МФО 823016) фінансові санкції у розмірі 510,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом