Cправа № 2-6680/10

П О С Т А Н О В А

                                               I М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 року                                                                                          м. Димитров

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючого - суддi                          Перекупка І.Г.,

при секретарi                                    Трифонової І.О.,

за участю представника позивача  Скоблікова С.О.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Димитров Донецької області справу за позовом Помісної церкви євангельських християн-баптістів м. Димитров Донецької області до Димитровської міської ради про визнання неправомірними дії та визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач   Помісна церква євангельських християн-баптістів м. Димитров Донецької області (надалі Позивач) звернулася до Димитровського міського суду з позовом до Димитровської міської ради Донецької області про визнання неправомірними дії та визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 20 жовтня 2010 року позивач звернувся до Димитровської міської ради Донецької області відносно отримання свідоцтва про право власності на молитовний будинок, розташований за адресою: 85320, Донецька обл., м. Димитров, вул. Федорова, буд.63, відповідно до п.п.а п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

10 листопада 2010 року відповідач своїм листом відмовив позивачу в оформлені права власності у зв’язку  з недостатністю документів на молитовний будинок, а саме правовстановлюючого документу та акту вводу в експлуатацію.

Позивач вважає відмову в оформлені права власності та видачі свідоцтва про право власності відповідачем неправомірним з наступних підстав.

Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Димитровського міської ради від 08 квітня 1987 року №81 позивачу надавався дозвіл на капітальний ремонт молитовного будинку, з частковою заміною стін та збільшенням загальної площі будівлі.

Рішенням виконавчого комітету Димитровської міської ради від 22 липня 1992 року № 267 позивачу надавалось право оформити документи на забудову молитовного будинку після його капітального ремонту з закріпленням земельної ділянки площею 1650 кв. м..

Відповідно до висновків управління архітектури і містобудування порушення будівельних норм молитовного будинку відсутні. Відповідно до висновків СГПЧ-52 Красноармійского міського управління ГУ МНС України в Донецькій області порушень вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки молитовного будинку не виявлено.

За результатами технічного висновку ПП «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙЕКОГАЛЬВАНИКА» технічний стан молитовного будинку дозволяє його використання за його призначенням.

На підставі викладеного позивач просить визнати протиправною відмову Димитровської міської ради Донецької області щодо оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на молитовний будинок № 63 по вул. Федорова, м. Димитров Донецької області Помісної церкви євангельських християн-баптістів м. Димитров Донецької області та визнати право власності Помісної церкви євангельських християн-баптістів м. Димитров Донецької області на нерухоме майно - нежиле приміщення молитовний будинок загальною площею 628,5 кв.м. (в т.ч. з тамбурами, крильцями та балконами), з надвірними будовами і спорудами: Б-1 сторожка, В-1 кочегарка, Г-1 вбиральня, №1, №3 паркан, №2 ворота, ІІ водопровід, І замощення, що разтошовано у Донецькій області, м. Димитров, вул. Федорова, 63.

Представник позивача до суду з’явився, наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача Димитровської міської ради до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, до суду надав заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, з позовними вимогами погодився.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів в обґрунтування позовних вимог i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.

Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Димитровського міської ради від 08 квітня 1987 року №81 позивачу надавався дозвіл на капітальний ремонт молитовного будинку, з частковою заміною стін без збільшенням загальної площі будівлі. (а. с. 33).

Рішенням виконавчого комітету Димитровської міської ради від 22 липня 1992 року № 267 позивачу надавалось право оформити документи на забудову молитовного будинку після його капітального ремонту з закріпленням земельної ділянки площею 1650 кв. м. (а. с. 32).

Згідно довідки Бюро технічної інвентаризації м. Димитров та технічного паспорту молитвеного будинку євангельських християн-баптістів м. Димитров Донецької області відомостей про реєстрацію права власності на молитвненний будинок, розташований за адресою вул. Федорова, 63 в м. Димитров Донецької області, немає. (а. с. 28-31).

Відповідно до висновків управління архітектури і містобудування порушення будівельних норм молитовного будинку відсутні. Відповідно до висновків СГПЧ-52 Красноармійского міського управління ГУ МНС України в Донецькій області порушень вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки молитовного будинку не виявлено. (а. с. 34-35)

За результатами технічного висновку ПП «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙЕКОГАЛЬВАНИКА» технічний стан молитовного будинку дозволяє його використання за його призначенням. (а. с. 7-27).

Відповідно до ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган місцевого самоврядування.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.    

Зміст ст. 332 ЦК України вказує що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Згідно наведених документів вбачається що позивач робив капітальний ремонт будівлі з дозвілу відповідача, який після проведення робіт надав дозвіл для оформлення права власноті та закріпив за позивачем земельну ділянку. (а. с. 33).  

Статтею  376 ЦК України передбачено, що право власності на збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно та  на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Диспозиція статті 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.2 ст. 325 Цивільного кодексу України - юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

З урахуванням викладених фактів суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вищевикладеного, на підставі ст. ст. 325, 328, 332, 376, 392 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати протиправною відмову Димитровської міської ради Донецької області щодо оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на молитовний будинок № 63 по вул. Федорова, м. Димитров Донецької області Помісної церкви євангельських християн-баптістів м. Димитров Донецької області.  

Визнати право власності Помісної церкви євангельських християн-баптістів м. Димитров Донецької області на нерухоме майно - нежиле приміщення молитовний будинок загальною площею 628,5 кв.м. (в т.ч. з тамбурами, крильцями та балконами), з надвірними будовами і спорудами: Б-1 сторожка, В-1 кочегарка, Г-1 вбиральня, №1, №3 паркан, №2 ворота, ІІ водопровід, І замощення, що разтошовано у Донецькій області, м. Димитров, вул. Федорова, 63.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання у повному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя