Справа № 1-573\ 2010
В И Р О К
І менем У к р а ї н и
6 грудня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого – судді Батюка В.В.,
при секретарі Коробовій І.О.
з участю : прокурора Лугіна А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, неодруженого,не працюючого, проживаючий : АДРЕСА_1 Броварського району Київської області , раніше не судимого ,
в злочині, передбаченому ст. 296 ч.1 КК України
в с т а н о в и в :
2.11.2010 р. близько 10:00 год. підсудний ОСОБА_1 у себе вдома АДРЕСА_1 вжив близько 1, 5 літри горілки та пішов безцільно ходити по смт Калита. Близько 16:00 год. він пішов до магазину «Ритуальні послуги» по вул. Леніна-77 смт Калита де з хуліганських спонукань став вимогати у охоронця магазину ОСОБА_2 покликати директора цвинтаря та висловлювався грубою нецензурною лайкою. На зауваження ОСОБА_2 що цвинтар та магазин ритуальних послуг це не місце де можна вживати нецензурні слова, ОСОБА_1 проявляючи безсоромність продовжував висловлюватись грубою нецензурною лайкою та став кидатись до нього в бійку. Коли ОСОБА_2 попередив ОСОБА_1 що викличе міліцію, ОСОБА_1 проявляючи особливу зухвалість кричав що не боїться міліції та викрикував грубі нецензурні слова в адресу міліції. Для припинення правопорушення, ОСОБА_2 дверима магазину виштовхав ОСОБА_1 за межі та зачинивши за ним двері зателефонував ОСОБА_3 ОСОБА_1, рухаючись від магазину «Ритуальні послуги» вздовж огорожі цвинтаря по вулиці Леніна 78, на запитання ОСОБА_3 для чого він приходив до магазину, образив його грубими нецензурними словами. На прохання припинити хуліганські дії ОСОБА_1 відчуваючи свою безнаказаність та нехтуючи прийнятим правилам та нормам поведінки в суспільстві продовжував викрикувати грубі нецензурні слова. Хуліганські дії ОСОБА_1 були припинені завдяки застосуванню фізичної сили ОСОБА_3 який примусив його прослідувати до Калитянського селищного відділення міліції.
В результаті хуліганських дій ОСОБА_1 був грубо порушений громадський порядок та звичайний режим роботи магазину «Ритуальні послуги» на протязі близько 15 хвилин.
В пред’явленому обвинуваченні в хуліганстві при викладених обставинах , ОСОБА_1 повністю визнав себе винним. Показав, що дійсно 2 листопада 2010 р. близько 11год. він у себе вдома вжив горілку та пішов ходити по смт Калита. Він прийшов до цвинтаря, оскільки там похована його співмешканка . Там він зайшов в магазин ритуальних послуг та почав з»ясовувати можливість встановлення лавки на цвинтарі, під час чого голосно висловлювався грубою нецензурною лайкою в адресу якогось чоловіка. Чоловік вимогав припинення хуліганських дій, говорив що викличе міліцію та виштовхнув його за межі прохідної. Коли він пішов в обхід прохідної вздовж огорожі цвинтаря то проїжджаючий на автомобілі чоловік його зупинив. Про що саме вони розмовляли він не пам»ятає, але пам»ятає, що він його образив грубими нецензурними словами. Подробиць не пам»ятає через вжиту велику кількість спиртних напоїв. Свою вину в грубому порушенні громадського порядку (хуліганстві) визнає та щиро розкаюється.
Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в пред’явленому обвинуваченні. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалів справи, які його характеризують.
З цього приводу підсудному та учасникам судового розгляду судом роз’яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції .
Таким чином, оцінюючи в сукупності, зібрані в результаті їх дослідження в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні грубого порушення громадського порядку (хуліганства) з мотивів явної неповаги до суспільства, доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 296 КК України .
Судових витрат та речових доказів не має.
Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який злочин вчинив вперше, по місцю проживання характеризується посередньо.
До обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння .
До обставин, що пом’якшують покарання суд відносить те, що підсудний у вчиненому розкаявся. Тому враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе і без ізоляції від суспільства. Оскільки підсудний не працює , тому штраф, як міра покарання буде недостатній для виправлення особи та попередженню вчинення ним нових злочинів, тому, а міра покарання йому повинна бути обрана у вигляді обмеження волі.
На підставі викладеного, керуючись ст..65 КК України , ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд –
з а с у д и в :
визнати ОСОБА_1 винним у злочині передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України і призначити по ній покарання у виді обмеження волі в кримінально-виконавчій установі на строк 1 (один ) рік.
У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з річним строком випробовування і покладенням на нього обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання роботи та навчання, періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1 обрати у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Суддя Батюк В.В.