Справа № 1-485/2010 р.
В И Р О К
Іменем України
27 грудня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючого судді – Батюка В.В.
при секретарі – Коробовій І.О., Процик Д.В.
з участю : прокурора Галась О.М.
потерпілої ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Кагарлик, Київської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого,має неповнолітніх дітей, 1995 та 2001 р.н., працюючого ПП «Загурський», проживає: Київська область, м. Кагарлик, АДРЕСА_1, раніше не судимого
в злочині, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України
в с т а н о в и в :
20 лютого 2009 року близько 20 години, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Renault Kangoo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Київській, м. Бровари Київської області, зі сторони м. Чернігів в напрямку м. Київ, порушив п.п. 2.3 (б), 12.3, 18.4. Правил дорожнього руху України, оскільки не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться біля буд. № 1 по вул. Київській м. Бровари Київської області був не уважний, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не зважаючи на те, що перед нерегульованим пішохідним переходом зупинився автомобіля «Mercedes Benz 609 D» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, не вжив заходів для зменшення швидкості, чи зупинки транспортного засобу та не переконався, що на пішохідному переході відсутні пішоходи, здійснив об’їзд автомобіля «Mercedes Benz 609 D» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка перетинала проїзну частину вул. Київської м. Бровари Київської області, по пішохідному переходу, з права наліво, відносно напрямку руху автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 142/37 від 19.11.2009, отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому основи 5 п’ясної кістки правої кісті, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.
Крім того водій ОСОБА_4 порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, Правил дорожнього руху України, які передбачають, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими та що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 12.3, 18.4. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, знаходиться в прямому причинному зв’язку, з заподіянням потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В пред’явленому обвинуваченні в інкримінованому злочині при викладених обставинах , ОСОБА_4 винним себе не визнав. Показав, що 20 лютого 2009 року, близько 20 години 30 хв, він за кермом автомобіля Рено рухався по вул..Київській міста Бровари в напрямку м. Києва. На вулиці вже було темно і був туман. По вулиці він рухався в крайній правій смузі, із швидкістю близько 60 км/год. По переду себе, в крайній правій смузі, за 200-300 м він побачив на обочині мікроавтобус з увімкненною аварійною сигналізацією. Він хотів об»їхати цей автобус не скидаючи швидкості і коли передня частина його автомобіля порівнялась з задньою автобуса, він побачив, як на дорогу із-за автобуса вибігло двоє людей. Вони бігли з права на ліво. Він зробив маневр об»їзду цих людей, частково виїхавши на зустрічну смугу руху, трохи проїхав і коли подивився в зеркало заднього виду, то побачив, що потерпіла впала. Він зупинився від місця події на відстані 10-15 метрів та пішов назад, потерпіла вже стояла на обочині зі своєю дочкою. Він відразу запропонував їй допомогу,але та відмовилась, сказала, що все добре. Потім він побачив, що у потерпілої розпухла рука і відвіз її до лікарні. Після чого повернувся на місце та викликав працівників міліції. Розмітки у вигляді «зебри» на дорозі не було і знака «пішохідний перехід» йому не було видно, оскільки він був розвернутий та була погана видимість. Оскільки він не порушував правил дорожнього руху то просить його виправдати.
Не зважаючи на невизнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України доведена іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що 20 лютого 2009 року, близько 20 години 30 хв вона поверталася із автошколи разом з донькою та підійшли до пішохідного переходу на вул..Києвській та зупинились біля знаку «пішохідний перехід» з правого боку дороги в напрямку м. Києва. Перед пішохідним переходом , за 1,5-2 м перед ними, зупинився мікроавтобус білого кольору, який поморгав їм фарами, як вона зрозуміла, він їх пропускав. При цьому аварійного сигналу на ньому включено не було. Вона пішла перша, з права на ліво, а дочка пішла за нею. Як тільки вона вийшла з-за автобуса приблизно на один крок, то її в ліву руку зачепила машина , вона розвернулась і впала на праву сторону та вдарилась головою, при цьому трохи втратила свідомість. Її підняла дочка. До них підійшов водій мікроавтобуса , а згодом підсудний , який відвіз її в лікарню. Внаслідок травми вона з 20 лютого по 8 квітня 2009 року не працювала, перебувала на лікарняному, також вона пережила сильний стрес і просить стягнути з підсудного матеріальну і моральну шкоду;
- показаннями свідка ОСОБА_5, про те, що 20 лютого 2009 року, близько 20 години вона разом з мамою поверталася із автошколи, де вони навчаються. Підійшовши до пішохідного переходу на вул..Київській вони зупинилися. В цей час перед ними зупинився мікроавтобус білого кольору, який став моргати їм фарами, щоб вони проходили. Дорога була мокра, але видимість була добра. Вони пішли звичайним кроком, з права на ліво, її мама пішла попереду. Коли та вийшла із-за мікроавтобусу приблизно на 1 метр, її збив автомобіль. Її мама впала на землю, а автомобіль проїхав близько 20 м зупинився. З автомобіля вийшов підсудний і підійшов до них Вона в цей час була в схвильованому стані, т.я. відтягувала матір з дороги. Підсудний запропонував відвести в лікарню і вони погодились;
- показаннями свідка ОСОБА_6, даними в суді та під час досудового слідства, які досліджені судом і які свідок вважає правдивими, з яких вбачається, що 20 лютого 2009 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, він керував автомобусом Мерседес Бенс 609 D державний реєстраційний номер НОМЕР_3, маршрутним таксі № 332, маршрут якого м. Київ– м. Бровари , рухався він по вул. Київській, м. Бровари, зі сторони м. Чернігів в напрямку м. Києва, швидкість руху його автомобіля складала приблизно 40 км/год. Які були погодні умови, він не пам’ятає, темний час доби, видимість була добра, проїзна частина освітлювалась міським електроосвітленням. Рухаючись по вул. Київській, м. Бровари, він звернув свою увагу на те, що перед пішохідним переходом, який знаходиться біля автобусної зупинки «Автошкола», дві жінки намагаються перетнути проїзну частину. Він зупинив транспортний засіб, та поморгав пішоходам фарами, тим самим давши їм зрозуміти, що він надає їм перевагу. При цьому аварійну сигналізацію він не вмикав. Пішоходи почали перетинати проїзну частину , по пішохідному переходу, і коли один із пішоходів вийшов із-за корпусу його автомобіля приблизно на один метр, його збив автомобіль, який намагався їх об»їхати, виїхавши на смугу зустрічного руху . Цей автомобіль проїхав 50 м і зупинився і водій підійшов до жінок, які вже відійшли на обочину та запропонував допомогу. Він в цей час включив аварійну сигналізацію, а потім постоявши дві -три хвилини поїхав.
- показаннями свідка ОСОБА_8 -ОСОБА_9, про те, що ввечері 20 лютого 2009 року приблизно о 20 годині, вона рухалась в якості пасажира на передньому сидінні в втомобілі Рено, за кермом якої був її чоловік ОСОБА_4 Рухались вони по м. Бровари зі сторони м. Чернігів, в напрямку м. Києва. По переду себе вона побачила мікроавтобус з ввімкненими фарами, а потім не зрозуміло для неї її чоловік чомусь вильнув ліворуч, коли вони проїзджали мимо автобуса, а трохи проїхавши зупинився, вийшов з автомобіля та пішов назад. Згодом вона також вийшла з автомобіля та попрямувала за чоловіком, він підійшов до жінок, а після чого відвіз їх до лікарні. Що там трапилось вона не зрозуміла;
- свідка ОСОБА_8, про те, що 20 лютого 2009 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, вона з онукою сиділа на задньому сидінні автомобіля, яким керував її зять ОСОБА_4 Рухались вони по м. Бровари, зі сторони м. Чернігів, в напрямку м. Києва. Під час руху вона спала в автомобілі. Вона прокинулась від того, що їх автомобіль чомусь різко вильнув ліворуч, але чому він вильнув вона не зрозуміла, через декілька секунд її зять зупинив автомобіль біля узбіччя проїзної частини. Її зять та її дочка вийшли з автомобіля та побігли назад. Після чого її зять посадив до салону їх автомобіля двох пасажирів та відвіз їх до Броварської ЦРЛ, після чого вони приїхали на місце пригоди чекати працівників міліції.
- протоколом огляду місця пригоди від 20.02.2009 року та схемою до нього, з якого вбачається, що оглянута ділянка дороги вул. Київська, в м. Бровари Київської області де відбулася ДТП, та зафіксовано, що на даній ділянці дороги встановлено дорожній знак «Пішохідний перехід» ; ( а.с.9-11)
- висновком судово-медичної експертизи № 142/37 від 19.11.2009 р ., згідно якого у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: перелому основи 5 п’ясної кістки правої кісті, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості як такі, що потягли тривалий розлад здоров’я; (а. с. 73)
- протоколом відтворення обстановки та обставин пригоди від 19.05.2010 року , та схемою до нього , з якого вбачається , як ОСОБА_6 в м. Бровари Київської області вул. Київська на місці де відбулася ДТП показав, як був розташований на проїжджій частині його автомобіля «Mercedes Benz 609 D» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .; (а.с. 66-67)
- протоколом відтворення обстановки та обставин пригоди від 19.05.2010 року та схемою до нього , з якого вбачається , як ОСОБА_4 в м. Бровари Київської області вул. Київська на місці де відбулася ДТП показав розташування автомобіля «Renault Kangoo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на проїзній частині та видимість дорожнього знаку «Пішохідний перехід», з робочого місця водія автомобіля «Renault Kangoo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
(а.с. 66-67)
- протоколом відтворення обстановки та обставин пригоди від 15.06.2010 року та схемою до нього , з якого вбачається , як свідок ОСОБА_5 в м. Бровари Київської області вул. Київська ,1 вказала , що місце наїзду на потерпілу розташоване в межах пішохідного переходу на відстані 4,3 м від правого краю проїжджої частини та 1,6 м від дорожнього знаку «пішохідний перехід», який розташований на узбіччі проїжджої частини вул..Київської в напрямку м.Києва (а.с. 135, 137)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2010 року, в якому зафіксовано, як потерпіла ОСОБА_1 в м. Бровари Київської області вул. Київська вказала місце відносно елементів проїзної частини, де автомобіль здійснив наїзд на неї, а саме в межах пішохідного переходу, на відстані 4,3 м від правого краю проїжджої частини та 1,6 м від дорожнього знаку «пішохідний перехід», який розташований на узбіччі проїжджої частини вул..Київської в напрямку м.Києва де автомобіль здійснив наїзд на неї (а.с. 135, 137)
- висновком авто-технічної експертизи № 362 А від 25.05.2010 року, з якого вбачається, що: за даних дорожніх обставин, водій автомобіля «Renault Kangoo», повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.4. Правил дорожнього руху України, тобто якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водій інших транспортних засобів, що рухаються по сусіднім смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «Renault Kangoo» мав технічну можливість зупинитись перед пішохідним переходом та виконати вимоги п. 18.4. Правил дорожнього руху. Тобто технічна можливість попередження наїзду на пішохода водієм автомобіля «Renault Kangoo», полягала у виконані вимог п. 18.4. ПДР України. При виконані вимог вказаного пункту, зазначених у відповіді на попереднє запитання, водій автомобіля «Renault Kangoo» мав технічну можливість попередити наїзд, на що у нього не було перешкод технічного характеру. (а.с. 83-84)
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 в порушенні вимог правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.
Твердження підсудного ОСОБА_4 та його захисника , про те, що ОСОБА_4 не порушував Правил дорожнього руху і не скоював наїзду на потерпілу,і що між його діями і отримання потерпілою тілесних ушкоджень відсутній причинний зв»язок суд оцінює критично і вони спростовуються дослідженими в суді доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.02.2010 року, показаннями потерпілої ОСОБА_1 свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколами відтворення обстановки та обставин події від 15.06.2010 року , висновком авто-технічної експертизи № 362 А від 25.05.2010 року та діями самого підсудного, який побачивши в дзеркало заднього виду, що жінка впала після того, як його автомобіль її обминув, зупинив автомобіль та підійшов до потерпілої , відвіз її до лікарні та викликав працівників міліції, про що ОСОБА_4 пояснив 21.02.2009 року, на наступний день після пригоди ( а.с. 15).
Твердження підсудного , про те, що він не бачив знаку «пішохідний перехід» із-за поганої видимості-туману спростовується довідкою центральної геофізичної обсерваторії №1-04-868 від 21.05.2010 року про те, нормальну видимість.( а.с.86).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди, підлягає задоволенню частково.
Стягненню з підсудного підлягають доведені належними доказами витрати понесені позивачем на придбання необхідних для її лікування ліків – 497,41 грн,
Позовні вимоги в частині стягнення матеріального збитку в наслідок втраченого заробітку в розмірі 8073,19 грн –задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів як втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності та в який саме період , так і доказів наявності зменшення внаслідок цього заробітку .
З урахуванням характеру дій особи, що заподіяла шкоду та доводів позивача ОСОБА_1 про заподіяння їй значних моральних та фізичних страждань , оскільки вона отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, внаслідок якого тривалий час перебувала на лікування , та має труднощі з адаптацією до нормального та повноцінного життя, позов в частині стягнення моральної шкоди може бути задоволений повністю, в розмірі 11 000 грн.
Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який злочин вчинив вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, конкретні обставини справи.
Обставин, що обтяжують чи пом’якшують покарання підсудного, судом не виявлено.
Тому, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає , що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе і без ізоляції від суспільства. Оскільки підсудний має відшкодовувати матеріальні і моральні збитки , штраф, як міра покарання буде недоцільним для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів, тому міра покарання підсудному повинна бути обрана, згідно вимог ст.66 КК України, у виді обмеження волі..
Суд вважає можливим застосовувати до підсудного додаткову міру покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки він грубо порушив правила дорожнього руху і це не позбавить його постійної роботи.
Судові витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з підсудного, речові докази: автомобіль - вважати переданим законному володільцю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України , ст. ст. 323,324 ,328, 330,331, 332 КПК України, -
з а с у д и в :
визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.286 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 1(один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з річним строком випробовування і покладенням на нього обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 –у відшкодування матеріальної шкоди -497,41 грн. , у відшкодування моральної шкоди 11 000 грн, а всього стягнути 11 497,41 грн.
Стягнути з ОСОБА_4. судові витрати за проведення судово автотехнічних експертиз в сумі 1313,76 грн - на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській обл.. на рр 35222002000460 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25574713 (з приміткою «за проведення експертизи та дослідження»)
Речові докази: автомобіль марки «Renault Kangoo» дер. номер НОМЕР_1 ,– вважати переданим ОСОБА_4
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Суддя Батюк В.В.