Справа № 2-а-1625/2011 рік  

П О С Т А Н О В А   

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И   

        12 січня 2011 року  суддя Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим  Логвінко О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Джанкой та Джанкойському районі Автономної Республіки Крим  про  визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги дитині війни за період з 14 червня 2010 року по 14 грудня  2010 року, -  

В С Т А Н О В И В :     

14 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності  відповідача  - Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК по не нарахуванню соціальної допомоги в повному обсязі незаконною, зобов’язанні управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі провести перерахунок і виплатити  підвищення  відповідно  до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”   в розмірі 30% мінімальної пенсії за вікомвстановленним ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове держане страхування»  з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, встановленого в 2007-2010 роках, за період з 14 червня 2010 року по 14 грудня  2010 року з урахуванням виплачених сум за цей період. Сплачені судові витрати покласти на відповідача.   

В обґрунтування своїх вимог позивач  зазначив, що є "дитиною війни" в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема,  посилаючись на статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач зазначив, що   він   має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок Державного бюджету України.

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише для визначення розмірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не розповсюджується. Також відповідач зазначив, що Законом України від 28.12.2007 року № 107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесенні змін в деякі законодавчі акти України» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, п.п. 2 п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік …» визначили нову редакцію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і відповідно новій редакції ст.. 6 вказаного Закону «дітям війни» к пенсії або довічному утриманню або державної соціальної допомозі, яка виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Разом з тим, відповідач посилаючись на ст.ст. 99 та 100 КАС України зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Виходячи з викладеного, відповідач  робить висновок, що вимоги не підлягають задоволенню.   

У судове засідання за зазначеною справою сторони не з’явились, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає   задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини  2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини. Згідно зі статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням  (а.с.5), а тому вона відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

З довідки, наданої суду відповідачем вбачається, що з 01.01.2009 року по час звернення позивача з відповідним позовом до суду, йому виплачувалася надбавка «дитині війни» в розмірі 49, 80 грн. щомісячно. Підставою нарахування є постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Згідно  з положеннями ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Відповідно до п. п. 2 п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесенні змін в деякі законодавчі акти України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зазначені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України. Таким чином, з моменту прийняття цього Рішення, підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка діяла в редакції до 01.01.2008р.

Розмір  підвищення, який встановлений в п. 8 Постанови № 530 від 28 травня 2008р., суперечить ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не може бути застосований за нормою ч. 4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «дітям війни» підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідач в період з 14.06.2010р. по 14.12.2010р. повинен нарахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з урахування раніше проведених виплат.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.  

Відповідно до положень чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, що положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем, і вважає, що вказані доводи не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають  задоволенню.   

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).   

       На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України,  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6-14, 17, 71, 159-163, 167, 186, 256  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:  

Позовні вимоги ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в м. Джанкой та Джанкойському районі Автономної Республіки Крим  про  визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги дитині війни за період з 14 червня 2010 року по 14 грудня  2010 року – задовольнити.  

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Джанкой та Джанкойському районі Автономної Республіки Крим   здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 14 червня 2010 року по 14 грудня  2010 року, з урахуванням здійснених за цей період виплат.  

        Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   витрати зі сплати судового збору у розмірі  3 грн. 40 коп.  

         Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республки Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.  

Суддя  /підпис     О.А. Логвінко

З оригіналом згідно.

Суддя                                                                                                                             О.А. Логвінко