Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 530 / 11 Головуючий у 1 інстанції: Холод Р. С.
Суддя-доповідач: Пільщик Л. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«26» січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
при секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення Комунарської районної ради народних депутатів від 06.08.1993 року про передачу земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення Комунарської районної ради народних депутатів від 06.08.1993 року про передачу земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку площею 299 кв.м., що складає 1\2 частини земельної ділянки за адресою :АДРЕСА_1
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на земельній ділянці 598 кв. м. знаходяться два жилих будинки під літ. А. та Б .
Будинком під літ. А. користувалася її мати ОСОБА_5, а зараз там мешкає ОСОБА_4 з родиною, будинок під літ Б належить їй, а користувачем є її донька ОСОБА_6, що підтверджується копією технічного паспорту за 1999 рік.
Рішенням виконавчого комітету Комунарської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя від 06.08.1993 року № 223/4 за ОСОБА_5 визнано право власності на жилий будинок «А» по вул.. АДРЕСА_1 та закріплено земельну ділянку площею 598 кв. м., 11.08.1993 року Запорізьким місьжитлоуправлінням видано ОСОБА_5 свідоцтво № 455 про право приватної власності на житловий будинок «А» по вул.. АДРЕСА_1
Вважає, рішення таким, що порушують її права на земельну ділянку , оскільки на спірній земельній ділянці знаходяться два житлових будинки, один з яких під літ. «Б» належить їй, тому і земельна ділянка повинна бути закріплена в рівних частках, а саме: за нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 299 кв. м. кожній, і оформлення права власності повинно було проводитись відповідачем одночасно на обидва будинки.
Посилаючись на вказані обставини, просила суд визнати недійсним рішення Комунарської районної ради народних депутатів від 06.08.1993 року за № 223/4 та закріпити за нею 299 кв. м. земельної ділянки для обслуговування будинку під літ «Б» по АДРЕСА_1
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права ,висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати скасувати та ухвалити нове , яким задовольнити її позовні вимоги.
ОСОБА_3.повідомлена про час і місце судового засідання, повістка вручена в порядку, передбачену ч.3 ст.76 ЦПК України ,право на участь у судовому засіданні позивачка не використала.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, пояснення ОСОБА_4,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіривши у судовому засіданні обставини, викладені у позовній заяві ОСОБА_3, суд дійшов висновку ,що відсутні правові підстави для задоволення позову. Цей висновок відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Фактична сторона справи встановлена з додержанням вимог процесуального права.
Судом встановлено , що рішенням Комунарської ради народних депутатів м.Запоріжжя. від 06.08.1993 р. земельна ділянка площею 598 кв.м ,розташована по АДРЕСА_1 була виділена у безстрокове користування ОСОБА_5 На даній земельні ділянки розташовані жилі будинку літ.”А”, літ.”Б” з господарськими будівлями, які належали на праві власності ОСОБА_5 , ОСОБА_4 набула право власності на зазначену нерухомість за договором дарування.
Оспорюючи зазначене рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 і заявляючи вимоги про визнання права власності на половину цієї ділянки, позивачка обґрунтувала необхідністю обслуговування будинку „Б” належного їй,як вона вважає,на праві власності . Проте спір між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо набуття права власності на будинок „Б” вирішено рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16 травня 2006 року і в силу с ч.3 ст.61 ЦПК України ці обставини вже не можуть доказуватися по даній справі.. Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16 травня 2006 року право власності на будинок „Б” АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_5 Тому доводи ОСОБА_7 в апеляційній скарзі про набуття нею права власності на будинок „Б” безпідставні і такі, що суперечать ч.3 ст.61 ЦПК України.
Зазначеним обставинам у рішенні дана правильна правова оцінка і обґрунтовано визнано , що позивачка не є власником будинку, і вона не набула будь-яких прав на земельну ділянку, яка обслуговує жилі будинки „А” і”Б”, а тому рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_5. не порушує права позивачки.
У відповідності до ст.3 ЦПК України захисту підлягають порушені права.
Оскільки права позивачки не порушені, вони в силу ст.3 ЦПК не підлягають судовому захисту.
Суд при ухвалені рішення дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
В апеляційній скарзі викладені тіж самі обставини,на які позивачка посилалася у позовній заяві і які були предметом перевірки і оцінки суду першої інстанції.Апеляційна скарга не містить доводів , які б свідчили про порушення норм матеріального і процесуального права , які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи. .
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Р ішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: