АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-259/11                                                                     Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                      

                                                                                                                                 Козлова Н.Ю.

                                                                Суддя-доповідач:  Кримська О.М.

                             УХВАЛА

                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 січня 2011 року                                                                       м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                         Бєлки В.Ю.

Суддів                                     Кримської О.М.,

                                          Глазкової О.Г.

При секретарі:         Повєткіній О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                                ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначено, що 27.06.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 був укладений договір № 73537-сгеd, на підставі якого відповідач отримав строковий кредит в розмірі 6000 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.06.2009 року, що відповідає терміну дії картки. Погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.

У порушення зазначених умов договору, відповідачем не виконувались зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість в розмірі 13083,44 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 10050,08 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом — 3033,36 грн.

В ході судового розгляду справи ПАТ КБ «ПриватБанк» уточнило позовні вимоги, де вказав, що на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 73537-сгеd від 27.06.2007 року, між банком та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, де поручитель ОСОБА_6 відповідає перед кредитором за виконання обов'язків ОСОБА_4 у тому ж розмірі, що й боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів.

 Посилаючись на вищевикладені обставини просили, стягнути з відповідачів в солідарному порядку 13083,44 грн. заборгованості за кредитом та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 13083,44 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4,  ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" судові витрати в розмірі 115,55 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4  , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань

Судом встановлено, що 27.06.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено  Кредитний договір № 73537-сгеd, згідно до умов якого Банк зобов’язався надати відповідачу строковий кредит у розмірі 6000 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.06.2009 року ( а.с.8)

Позивач виконав свої зобов’язання щодо перерахування суми кредиту на картковий рахунок сумі 6000 доларів США ( а.с.56)

Відповідач свої зобов’язання щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом відповідно до графіку погашення кредиту , не виконав належним чином .

Станом на 15 квітня 2010 року , згідно розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи загальна заборгованість відповідача складає 1651, 95 доларів США, що у перерахунку на національну валюту за курсом НБУ, який становить 7грн.92 коп. за 1 долар США, відповідає сумі   13083,44  грн., з яких 10050 грн. 08 коп.( 1268,95  доларів США) – несплачена сума кредиту, 3033 грн. 36 коп. ( 383 доларів США)  – борг по процентам за користування кредитом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неналежне виконання ОСОБА_4  зобов’язань  за  договором  № 73537-сгеd від 27.06.2007 року т а  стягнення з нього суми заборгованості.

Стаття  554 ЦК України  передбачає солідарну відповідальність боржника та поручителя у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення належного виконання Боржником своїх зобов’язань за кредитним договором, 27 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»  та  ОСОБА_6  укладено Договір поруки , за якими  ОСОБА_6 зобов’язується перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником взятих на себе  зобов’язань ( п.2 , п. 4  Договору поруки).

Отже, районний суд правомірно  поклав на ОСОБА_6 обов’язок солідарної відповідальності за неналежне виконання ОСОБА_4 своїх  зобов’язань за Кредитним договором .

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів виконання Банком своїх зобов’язань щодо перерахування на рахунок відповідача суми відповідно до умов Кредитного договору,  спростовуються наданим позивачем розрахунком заборгованості, який відповідачем не спростований належними та допустимими доказами по справі.

Інші доводи апеляційної скарги не  спростовують  законність оскаржуваного судового рішення.

Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позові вимоги, повно і всебічно дослідив обставини справи , надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначив правовідносини сторін і закон, який їх регулює та прийшов до правильного висновку  про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості за кредитним договором.

При цьому районний суд навів у рішення відповідні доводи з посиланням на надані по справі докази та положення закону.

     З мотивів , викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст.    303, 308, 313, 317    ЦПК України, колегія суддів -  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року по даній справі – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: