АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-111\2011 Головуючий у 1 інстанції:
Жупанова І.Б.
Доповідач: Кримська О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.,
суддів: Кримської О.М.,
Глазкової О.Г.,
при секретарі: Повєткіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
07 липня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Фабрика делікатесних сирів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначив , що в серпні 2004 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду начальника служби охорони та економічної безпеки з посадовим окладом 1240 грн. У вересні 2005 року він був переведений на посаду інспектора з контролю за виконанням доручень зі збереженням посадового окладу.
До жовтня 2008 року відповідач своєчасно виплачував йому заробітну плату. З жовтня 2008 року по березень 2010 року він з вини відповідача отримував заробітну плату не в повному обсязі та нерегулярно, а саме: в сумі 750 грн., а з вересня 2010 року не виплачувалась взагалі. Заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2008 року по березень 2010 року, на думку позивача, складала:
11 місяців прострочення X 520 грн.(невиплачена різниця 1240-720) = 5720 грн. , за 7 місяців 1240 X 7 = 8680 грн., а всього на загальну суму 14400 грн.
В зв'язку із затримкою у виплаті заробітної плати позивач був змушений звільнитися за власним бажанням. Однак на день звільнення відповідач остаточний розрахунок з ним не зробив.
Після неодноразових звернень відповідач частково сплатив йому заборгованість по заробітній платі:
- 06.05.2010 року - 2000 грн.
- 21.05.2010 року - 450 грн.
- 02.06.2010 року - 2100 грн.
За приведених підстав позивач вважав, що відповідач заборгував йому 9850 грн., які просив стягнути з відповідача.
Крім того, на думку ОСОБА_3, за затримку розрахунку при звільненні відповідач, зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за час затримки, який становить 12 робочих днів березня, квітень, травень та червень 2010 року.
Сума, яку відповідач винен за час затримки розрахунку, на думку позивача, становить 4396 грн. 36 коп., виходячи з середнього заробітку 1240 грн. на місяць.
Крім того, ОСОБА_3 вважав, що дії відповідача по невиплаті вказаних сум призвели до моральних страждань на суму 10000 гривень, яку також просив стягнути з відповідача.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог сторін, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо стягнення заборгованості із виплати заробітної плати у розмірі, визначеному позивачем, районний суд правильно виходив із наданих відповідачем письмових доказів щодо розміру заробітної плати позивача.
Відповідно до ст.. ст.. 10 , 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання апелянта на те, що заборгованість із заробітної плати становить 9850 грн.. не підтверджено належними та допустимими доказами у розумінні ст.. ст.. 58, 59 ЦПК України та такі обставини спростовуються наданими представником відповідача штатними розкладами із зазначенням розміру заробітної платні позивача.
Проте, не можна погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2010 року позивач звільнився з підприємства за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України .( а.с.6)
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 233 КЗпП України встановлений тримісячний строк звернення до суду за вирішенням трудових спорів, в даному випадку з питання стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, з що в день звільнення, тобто 15 березня 2010 року з позивачем повний розрахунок проведений не був.
Фактично розрахунок з позивачем відбувся 1 червня 2010 року, а позивач до суду з вимогою стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку звернувся 07 липня 2010 року, тобто у межах тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до довідки, наданої представником відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становить 24 грн. 18 коп.
Затримка повного розрахунку становить 77 днів ( період з 15 березня до 01 червня 2010 року), а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1861грн. 86 коп., виходячи із наступного розрахунку: затримка повного розрахунку з позивачем помножити на середньоденну заробітну плату ( 77 днів х 24,18 грн. =1861грн. 86 коп)
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме в розмірі 1861грн. 86 коп.
Судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
В інші частині рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 313,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2010 року по цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
« Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 15 березня 2010 року по 01 червня 2010 року у сумі - 1861грн. 86 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: