Судове рішення #13189085

                     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22 -106/ 2011 р.                                             Головуючий у 1-й інстанції: Кляшторний В.С.

                                                                                                   Суддя-доповідач:  Сапун О.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 січня 2011 року                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:           Пільщик Л.В.,

суддів:                       Сапун О.А.,

                                    Краснокутської О.М.,

при секретарі:           Петровій О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі Банк), ОСОБА_4 про розірвання договору поруки, -

ВСТАНОВИЛА :

12 травня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Банку, ОСОБА_4 про розірвання договору поруки.

Зазначав, що 23 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 28808С104, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 360 000 доларів США з процентною ставкою 13,08 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту - 15 травня 2033 року. Кредит надано для придбання за 2 275 500 грн., що еквівалентно на час надання кредиту 450 000 доларам США, домоволодіння АДРЕСА_1. У разі невиконання зобов'язання за кредитним договором розмір річної процентної ставки збільшувався на 16, 08  %.

23 травня 2008 року між ним та відповідачами було укладено договір поруки №28808Р9, за умовами якого він зобов'язався перед Банком за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань відповідно до умов кредитного
договору   щодо   повернення   виданого   кредиту,   сплати   процентів   та   інших   платежів,
передбачених кредитним договором, а також відшкодувати   витрати, що будуть  визначатися
на момент фактичного задоволення, в тому числі суми кредиту, процентів, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, відшкодування збитків, завданих прострочкою   основного зобов'язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного виконання основного зобов'язання.

        При цьому умовами договору  поруки передбачалось право Банку у випадку
невиконання позичальником основного зобов'язання вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя, як солідарного боржника.

         15 липня 2009 року без повідомлення позивача, між Банком та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, пунктом 2 якої внесені зміни до підпункту 2.2.1. Кредитного договору. Його викладено у наступній редакції:

«Позичальник ОСОБА_4 щомісячно сплачуватиме Банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR (12 m) = 13, 08 %.

У разі невиконання ОСОБА_4 умов, визначених п.п.3.1.1.7., починаючи з 23 серпня 2009 року, плюс 3 % річних. Процентна ставка змінюватиметься в порядку, визначеному Кредитним договором.

У разі невиконання ОСОБА_4 умов щодо надання звітності не рідше, ніж щокварталу протягом строку дії відстрочення погашення кредиту, визначених  четвертим абзацом п.п.3.3.1., з 1-го числа місяця, наступного за місяцем у якому ОСОБА_4 порушено або не виконано вищезазначену(і)  умову(и), процентна ставка за кредитом становитиме: процентна ставка, визначена цим підпунктом, плюс 1 % річних. Процентна   ставка змінюватиметься в порядку, визначеному Кредитним договором».

Також були внесені зміни до п.п. 2.5.1. Кредитного договору, а саме, договір доповнено двома абзацами, другий з яких має наступний зміст:

«З 01 липня 2009 року по 28 лютого 2010 року відповідач ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати щомісячно не менше ніж 50 % від суми нарахованих за кредитом процентів. До  20.02.2010 року ОСОБА_4 зобов'язаний укласти з Банком додаткову угоду стосовно затвердження відповідного графіку погашення нарахованих, але не сплачених процентів та з 01.03.2010 року по 15.08.2010 року сплатити їх щомісячними рівним платежами».

Отже, без отримання його згоди між відповідачами було укладено додаткову угоду, якою збільшено обсяг його відповідальності, що на думку позивача є підставою для припинення договору поруки.

У зв'язку з зазначеними обставинами просив суд задовольнити позовні вимоги, розірвати договір поруки № 28808Р9, укладений 23 травня 2008 року між ним як поручителем, та Банком і ОСОБА_4

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вимогам закону, просить рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судове засідання апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з’явилися, повідомлені про час і місце розгляду справи судовими повістками.

ОСОБА_4 надав свої заперечення проти апеляційної скарги, доповнення до заперечень і просив апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи представника ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_5, заперечення представника Банку, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 303, пунктами 2,3 частини 1 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 309 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог у разі недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що положення чинного законодавства України не передбачає можливості розірвання договору поруки однією із сторін, оскільки закон не містить положень, які б передбачали право позивача розірвати договір поруки шляхом подання відповідного позову до суду у випадках, коли з боку Банку немає порушень його умов.

З таким висновком погодитися не можна.

За змістом статей 11,509,546 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами для виникнення прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини. Зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов’язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, для чого укладається відповідний договір.

Статтею 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, за якими зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кретин у сумі 360 000 доларів США під 13,08% річних з кінцевим терміном повернення кредиту 23 травня 2033 року. Кошти отримані для придбання  домоволодіння, розташованого на земельній ділянці площею 0,1517 га по вул. АДРЕСА_1 23 травня 2008 року між позивачем та відповідачами був укладений Договір поруки №28808Р9, за яким ОСОБА_3 зобов’язався перед Банком солідарно відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_4 умов Кредитного договору № 28808С104.

15 липня 2009 року відповідачі без повідомлення поручителя уклали між собою Додаткову угоду № 1, якою внесли зміни до Кредитного договору від 23 травня 2008 року, внаслідок чого було збільшено обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_3  за зобов’язаннями, забезпеченими Договором поруки ( а. с. 6-12 ).

Так, зміна редакції пункту 2.2.1 Кредитного договору призвела фактично до збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами.

Крім того, Додатковою угодою №1 від 15 липня 2009 року пункт 2.2.1 доповнений абзацом 3, який у Кредитному договорі був відсутнім. За змістом вказаного абзацу передбачено додаткове збільшення розміру процентної ставки на 1% річних у разі порушення Позичальником строків надання Банку інформації про стан забезпечення зобов’язань та надання іншої інформації, якої обґрунтовано зажадає Банк.

Між тим, статтею 559 ЦП України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпечення нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи конкретні обставини справи та положення частини 2 статті 651 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

 Наведені в рішенні суду першої інстанції доводи про те, що 14 травня 2008 року ОСОБА_3 написав на ім’я члена Правління ВАТ «Укрексімбанк» заяву, в якій зобов’язався солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_4 умов за кредитом, який буде надано ВАТ «Укрексімбанк»  у сумі 360 000 доларів США строком на 25 років, а також надав згоду на внесення будь-яких змін до Кредитного договору, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного позову. Так, заява, на яку послався районний суд в обґрунтування висновків про наявність згоди позивача на внесення будь-яких змін до умов Кредитного договору, датована 14 травня 2008 року, тоді як Кредитний договір № 28808С104, Договір поруки № 28808Р9 укладені 23 травня 2008 року. При цьому за змістом статей 1,2,3 Договору поруки № 28808Р9 від 23 травня 2008 року Поручитель взяв на себе зобов’язання перед Кредитором відповідати за повне та своєчасне виконання Позичальником зобов’язань, передбачених Кредитним  договором № 28808С104 від 23 травня 2008 року, і згоди на внесення в подальшому до цього Кредитного договору змін не давав ( а. с. 37 ).

Оскільки невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 Крім того, на підставі статей 80,81,88 ЦПК України, понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору в сумі 25 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 74 грн., всього 99 грн. 50 коп. ( а. с. 1-2,68-69 ), необхідно стягнути з відповідачів ( по 49 грн. 75 коп. з кожного ).

Керуючись ст.ст. 307,309,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.              

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2010 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Розірвати договір поруки № 28808Р9 від 23 травня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Стягнути з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 99 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :  

                                                   

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація