Справа № 2-6691/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 року Димитровський міський суд Донецької області
в складі: головуючого судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Трифонової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з травмою на виробництві,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з травмою на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 17 жовтня 1994 року по 10 вересня 2007 року він працював у ДП «ВК»Краснолиманська» на посаді гірничо робочим очисного вибою 5 розряду.
09 травня 2007 року о 00 годині 20 хвилин йому був виданий наряд на керування секціями механізованого кріплення 2КДДЛ у 7 південніф лаві південного похилу пласта к5. О 05 годині 32 хвилини на 7 південному вентиляційному штреку південного похилу пласта к5 стався вибух метану. ОСОБА_1, знаходячись в районі секції механізованого кріплення 2КДДЛ № 120 7 південної лави південного похилу пласта к5, потрапив під вплив вибуху метано-повітряної суміші, в наслідок чого був травмований.
09 травня 2007 року через 07 годин 30 хвилин після отримання опіків був доставлений до опікового відділення Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака, де проходів лікування до 13 червня 2007 року. Діагноз при виписці: опік полум’ям вибуху І-ІІ-ІІІ ступеню голови, шиї, рук, тулуба, ніг; S=25(6)% поверхні тіла; термоінгаляційне ушкодження середнього ступеню важкості; опіковий шок середнього ступеню.
З 11 лютого 2009 року по 17 березня проходив лікування у Донецькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні.
З 22 липня 2009 року по 11 серпня 2009 року проходив лікування у Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань.
За наслідками нещасного випадку на виробництві були складені акти по формі Н-1, Н-5 від 19 травня 2007 року.
21 вересня 2009 року згідно висновків Обласної психіатричної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 встановлено безстроково 80% втрати працездатності з призначенням II групи інвалідності.
В наслідок нещасного випадку на виробництві, йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в наступному: під час одержання травми, а також в подальшому, він зазнав дуже сильного фізичного болю і страждань; під час, коли він потрапив під вплив вибуху метано-повітряної суміші, з'явилася тривога за своє життя; він став інвалідом II групи, а хвороба ж таки прогресує.
Поїздки на лікування, операція, консультації у спеціалістів тягнуть за собою великі грошові витрати. Після одержання інвалідності і втрати працездатності, у нього повністю змінилися умови повноцінного життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання стосовно погіршення відносин з оточуючи тими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Кращим стан його здоров'я вже ніколи не стане. Він постійно повинен наглядатися у лікаря, відтепер він на все життя залишиться хворим і стан його здоров'я ніколи не покращиться, в зв’язку з чим заподіяну йому моральну він оцінює у сумі 80 000 грн. (вісімдесят тисяч гривень), щоб хоч так відшкодувати глибину його душевних та фізичних страждань, чисельності слідків для нього, що виникли внаслідок травми на виробництві.
23 лютого Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворіння, які спричинили втрату працездатності», яким виключена частина третя статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворіння, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон), яка передбачала виплату моральної шкоди потерпілим на виробництві.
Зараз відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням норм Кодексу законів про працю України. Так, відшкодування моральної шкоди здійснює роботодавець, про що свідчить положення статті 237 : «Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків і вимагань від нього додаткових зусиль для організації свого життя».
В даному випадку порушення його прав сталося у сфері трудових відносин, а саме: він одержав травму на виробництві, його вини в одержання травми немає. Після травми значно змінився мій спосіб життя, він не може жити повноцінним життям. Він не спілкується з друзями і знайомими. Все це його дуже сильно пригнічує, він зазнає душевні страждання і переживання, особливо з урахуванням необоротності наслідків травми. Відтепер йому потрібні додаткові зусилля для організації свого життя.
В зв'язку з тим, що він тривалий час знаходився на лікуванні, що підтверджується медичними документами, позивач просить визнати пропуск звернення до суду з поважних причин і продовжити строк для звернення до суду з позовною заявою.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності внаслідок тяжкого стану здоров’я, наполягав на задоволені позовних вимог.
Представник відповідача - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» позовні вимоги не визнав у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 17 жовтня 1994 року по 10 вересня 2007 року він працював у ДП «ВК»Краснолиманська» на посаді гірничо робочим очисного вибою 5 розряду. (а. с. 7-14).
09 травня 2007 року о 00 годині 20 хвилин йому був виданий наряд на керування секціями механізованого кріплення 2КДДЛ у 7 південніф лаві південного похилу пласта к5. О 05 годині 32 хвилини на 7 південному вентиляційному штреку південного похилу пласта к5 стався вибух метану. ОСОБА_1, знаходячись в районі секції механізованого кріплення 2КДДЛ № 120 7 південної лави південного похилу пласта к5, потрапив під вплив вибуху метано-повітряної суміші, в наслідок чого був травмований.
За наслідками нещасного випадку на виробництві були складені акти по формі Н-1, Н-5 від 19 травня 2007 року. (а. с. 16-21).
09 травня 2007 року через 07 годин 30 хвилин після отримання опіків був доставлений до опікового відділення Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака, де проходів лікування до 13 червня 2007 року. Діагноз при виписці: опік полум’ям вибуху І-ІІ-ІІІ ступеню голови, шиї, рук, тулуба, ніг; S=25(6)% поверхні тіла; термоінгаляційне ушкодження середнього ступеню важкості; опіковий шок середнього ступеню.
З 11 лютого 2009 року по 17 березня проходив лікування у Донецькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні. (а. с. 26-27).
З 22 липня 2009 року по 11 серпня 2009 року проходив лікування у Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань. (а. с. 22-24).
21 вересня 2009 року згідно висновків Обласної психіатричної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 встановлено безстроково 80% втрати працездатності з призначенням II групи інвалідності. (а. с. 15).
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров”я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що в зв’язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 80 % працездатності в зв’язку з травмою. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.
Позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ДП Вугільна Компанія «Краснолиманська», пов”язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.
Вищезазначене законодавство, а також роз’яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стресс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв’язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз”ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров’я позивача, те, що професійна працездатність в зв’язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 80%.
Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000 (сорок тисяч) грн.
Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров»я, пов»язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Краснолиманська» являються необґрунтованими.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в розмірі 37,00 грн.
На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з травмою на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», код ЕДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», код ЕДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: