№ 2-а-3249/2010

                                                      ПОСТАНОВА

                                     ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 грудня 2010 р.                             Коростенський міськрайонний суд

                                                                      Житомирської області

в складі : головуючої- cудді                  Куліченко М.В.

розглянувши м. Коростені матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області про стягнення недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги , відповідно до ЗУ « Про соціальний захист дітей війни», суд

В с т а н о в и в  :

    Позивачка  звернулася до суду з даним  позовом  та просить рішенням суду   стягнути з відповідача недовиплачену щомісячну державну соціальну допомогу , відповідно до ЗУ « Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни в сумі  3892,50 грн. за період 2006-2008 роки. Вимоги мотивує тим, що   має статус дитини війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, дана грошова допомога їй фактично не виплачувалась.

      Позивачка в судове засідання не з»явилась, надала заяву, в якій, просить зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії,  справу розглянути у її відсутність в письмовому провадженні.

    Відповідач в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, позов не визнав, про що подав заперечення.

    Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд встановив, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (далі: Закон) .

 Встановлено, що  позивачка є пенсіонерою та має статус дитини війни, що стверджується відповідним посвідченням  (а.с.5). Згідно зі ст.6 Закону (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») ,що діяв на час виникнення спірних правовідносин, таким особам до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається законом про бюджет на відповідний календарний рік). Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 Закону).  Виплата допомоги проводиться органами, що виплачують пенсію, одночасно з її виплатою.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі №10 - рп/2008, визнано такими, що  не відповідають Конституції України, зокрема, зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які були внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік”  такі  законодавчі акти України , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття  рішення конституційним Судом України.  При цьому, рішення про відновлення дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, чинній до внесення змін з 01.01.2008 року та порядку обчислення розміру підвищення дітям війни, Верховною Радою України не приймалось, внаслідок чого, питання обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишилось неврегульованим.  КМ України, з метою   визначення порядку обчислення підвищення пенсій дітям війни, було прийнято постанову від 28.02.2008 року №530, якою надано право на призначення та виплату пенсій та підвищень в розмірах, встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік . П 8 цієї постанови  визначає такі підвищення в розмірах :  з 22.5.2008 року - 48.10 грн., з 1.7.2008 року - 49.80 грн., з 1.10.2008 року – 49.80 грн. В цих розмірах позивачка і отримувала такі соціальні виплати.  Згідно ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет на 2009 рік”,   визначено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу  на місяць, для осіб, що втратили працездатність,  встановлюється в тих же розмірах, які діяли станом на грудень 2008 року. В 2008 році розмір прожиткового мінімуму на одну особу  на місяць, для осіб, що втратили працездатність, визначався   ст. 58 ЗУ“Про державний бюджет на 2008 рік”  в розмірах - з 01.04.2008 року- 481грн.,  з 01.07.2008 року- 482 грн.,  з 01.10.2008 року- 498 грн.

        За таких обставин, суд вважає, що позов  слід  задоволити частково, виходячи з того, що дія  ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»  відновлена з 22.05.2008 року,  при цьому згідно ст. 99 КАС України , по спорах такої категорії визначено строк позовної давності в 1 рік,  з того часу, коли особа дізналась або  повинна була дізнатись про порушення свого права,  застосування такого положення  , відповідно до ст.100 КАС України,   вимагає   відповідач, тому позивач має право на отримання   таких виплат  в період  з 08.10.2008 року.      Вимога позивачки про  поновлення  строку  звернення до суду та  стягнення на її користь таких кошт за період  2006-2008  роки є необґрунтованою доказами.

        Суд визнає безпідставним посилання відповідача на те, що   відповідно із частиною 3 статті 3 Закону України „Про звернення громадян", заява про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо викладається у формі письмового звернення,   а     письмова заява до головного управління, в якій викладена вимога про перерахунок пенсії позивачем не подавалась,  тому такі виплати позивачу не повинні провадитись, бо відповідно  до вимог Положення про управління  ПФ України в   районах,містах і районах вмістах (Затвердж. Постановою правління     ПФУ 30.04.2002 року №8-2, облік осіб з таким статусом  ведеться УПФ в місті чи районі,  про що в пенсійному посвідченні ставиться відповідна помітка,а такі кошти нараховуються і виплачуються відповідачем централізовано. Суд визнає, що такі  виплати   має провадити позивачці саме Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень.  Безпідставним є посилання відповідача і на те, що   вимога позивачки не спрямована на оскарження рішення чи бездіяльності   УПФ  , бо позивачка  в своїй заяві саме ставить питання про оскарження неправомірних дій  УПФ, в частині невиплати їй зазначених кошт. При цьому,   в ідповідно до ст.2 та  159 КАС України, суд дослідив правосуб»єктність відповідача,  його права і   обов»язки  , в сфері публічних правовідносин, та визначив, що він є належним відповідачем по заявлених вимогах.  Саме відповідач  (УПФ в м.Коростень) має обов»язок  провадити нарахування конкретних сум  соціальних виплат, передбачених  ЗУ” «Про соціальний захист дітей війни»- позивачу. Фінансування таких виплат,   здійснюється за рахунок   державного бюджету.  УПФ в м.Коростень не надано суду доказів тому що відповідні перерахування бюджетних кошт на  їх рахунки  для   виплати  позивачці  не було здійснено.   Аналізуючи  розмір видатків, що направляються органам Мінпраці і соціальної політики з державного бюджету,  для    соціальних виплат  , суд встановив,що джерело фінансування таких виплат було недостатнім, однак, невизначення відповідних бюджетних видатків, в Законі  «Про державний бюджет   України »,  не може приводити   до обмеження витрат на  загальносуспільні потреби, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України.   Згідно  наказу № 147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України – , за якими головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян,  є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення та Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені,   тому суд, стягує  зазначені кошти з  УПФ України в м.Коростень.  

     На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 6, 9, 11, 12, 158-163 КАС України, ст.ст.8, 22 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року зі змінами, Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 року зі змінами, Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», суд,

                                                                   П о с т а н о в и в :

   Позов задоволити частково.

   Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень,  щодо  невиплати ОСОБА_2  щомісячної державної соціальної допомоги , передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

         Зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2  щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»  за період  з 08.10.2008 року.

          В решті позову – відмовити за необгрунтованістю.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  протягом  десяти днів з дня проголошення. постанови.  

            Суддя: