СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 січня 2011 року Справа № 5020-11/042-4/116
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Остапової К.А.,
суддів Антонової І.В.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Авдєєв Олексій Іванович, довіреність №б/н від 14.05.08;
відповідача: Бобик Юлія Михайлівна, довіреність №316 від 31.08.10;
третіх осіб: Михайлова Наталія Володимирівна, довіреність №13 від 06.01.11, Служба автомобільних доріг в місті Севастополі;
не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель";
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 23 вересня 2010 року у справі № 5020-1/042-4/116
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" (Камишове шосе, 33, місто Севастополь, 99014)
до дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Хрустальова, 22, місто Севастополь, 99014)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Служба автомобільних доріг в місті Севастополі (вул. Хрустальова, 22, місто Севастополь, 99029)
товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель" (Фіолентовське шосе, 8, місто Севастополь, 99000)
про стягнення збитків в сумі 31402,00 грн. та неотриманого доходу в сумі 11000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" збитків в сумі 31402,00 грн.
Відповідно до уточнення позовних вимог від 15.03.2010 позивач просив на підставі статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача суму заподіяної майнової шкоди в розмірі 31402,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.03.2010 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Службу автомобільних доріг в місті Севастополі.
Заявою від 15.04.2010 позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача окрім майнової шкоди в розмірі 31402,00 грн. також суму неодержаного прибутку (упущеної вигоди) в розмірі 11000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.06.2010 провадження у справі №5020-11/042 було зупинено до проведення прокуратурою міста Севастополя перевірки правомірності дій дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з демонтування двостороннього біг-борду (рекламного щиту), який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" з огляду на вимоги статті 12 Закону України "Про автомобільні дороги", пунктів 34-37, 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.09.2010 справу прийнято до провадження суддею Погребняком О.С. з присвоєнням справі №5020-11/042-4/116, провадження у справі поновлено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23 вересня 2010 року у справі № 5020-1/042-4/116 позов задоволено частково.
Стягнуто з дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" суму неодержаного доходу у розмірі 11000,00 грн., 110,00 грн. витрат по сплаті державного мита, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 61,08 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача суми заподіяної шкоди в розмірі 31402,00 грн., господарський суд виходив з того, що позивач, заявляючи вимоги про стягнення з відповідача суми спричиненої майнової шкоди у зазначеному розмірі не довів суду неможливості відшкодування шкоди в натурі, а також суд зазначав, що доказів втрати або знищення біг-борду діями саме відповідача позивачем також надано не було.
У частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 01.11.2009 між позивачем та приватним підприємством "Морито" було укладено договір про надання послуг з розміщення рекламної продукції саме на тому рекламному щиті, який було безпідставно демонтовано відповідачем.
Не погодившись з рішенням суду, дочірнє підприємство "Севастопольський упрдор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було доведено приналежність спірного біг-борду саме позивачу, а також тим, що спірний біг-борд встановлений позивачем у місці концентрації ДТП та з порушенням чинного законодавства, а саме наказу Укравтодору № 414 від 29.09.2005, а також без отримання відповідного дозволу Державної автоінспекції УМВС України в місті Севастополі. При цьому демонтування вказаного біг-борду було здійснено відповідачем на виконання припису Севастопольської транспортної прокуратури 08/1-1044 від 14.10.2009 про усунення порушень вимог закону.
У судовому засіданні 12.01.2011 представники відповідача та третьої особи - Служби автомобільних доріг в місті Севастополі, підтримали вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві, та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представника третьої особи обов’язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності такого представника.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" (замовник), та приватним підприємцем ОСОБА_1 (підрядник), було укладено договір №0808, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого, підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи по виготовленню і монтажу двостороннього Білборду "Пташка" за адресою: Камишове шоссе, 33 (том 1 аркуш справи 9).
На підставі дозволу №1489, виданого у свою чергу на підставі рішення рекламної ради Севастопольської міської державної адміністрації (протокол №10 від 18.09.2008) на встановлення зовнішньої реклами, додатковою угодою від 31.10.2008 до договору №0808 від 08.08.2008 позивач та приватний підприємець ОСОБА_1. погодили місце встановлення біг-борду: м. Севастополь, район перехрестя Камишового шосе - дороги на Юхаріну балку (том 1, аркуші справи 10, 15).
10.03.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" та приватним підприємцем ОСОБА_1 було складено та підписано акт №ОУ-10-03/1 здачі-прийомки виконаних робіт (надання послуг), яким зафіксовано факт виконання робіт по виготовленню та монтажу біг-борду на суму 31293,00 грн. (том 1 аркуш справи 11).
Із змісту позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" та уточнень до позову випливає, що 04.11.2009 відбулось розкрадання біг-борду, що належав позивачу на підставі вказаного вище договору №0808 від 08.08.2008, а саме, вказаний біг-борд було незаконно демонтовано співробітниками дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Зазначене, на думку позивача, було встановлено постановою ДІМ Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі від 12.11.2009.
Зазначеними діями відповідача, на думку позивача, йому було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 31402,00 грн.
Додатково позивач зазначав, що 01.11.2009 між позивачем та приватним підприємством "Морито" було укладено договір на надання послуг по розміщенню рекламної продукції саме на тому рекламному щиті, який було безпідставно демонтовано відповідачем, однак, внаслідок неправомірних дій відповідача вказаний договір було розірвано, що у свою чергу призвело до виникнення збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) в сумі 11000,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" до господарського суду міста Севастополя із відповідними позовними вимогами, які мотивовані посиланням на статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" такою, що підлягає частковому задоволенню, у зв’язку з наступним.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи (пункт 6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994 N02-5/215)
Виходячи з аналізу вказаних норм Цивільного кодексу України, судова колегія звертає увагу на те, що до предмету доказування у справі про відшкодування шкоди мають включатись такі елементи:
- неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії);
- наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
- вина завдавача шкоди, відсутність якої в силу вимог частини 2 статті 1162 Цивільного кодексу України має довести особа, що завдала шкоди (презумпція вини).
Зокрема, судова колегія вважає, що для встановлення об’єктивної сторони делікту (цивільного правопорушення) необхідно з’ясувати питання, які саме дії вчинено відповідачем, що призвело до заподіяння шкоди.
Згідно листа Першого заступника прокурора міста Севастополя від 02.08.2010 №08-161 вих.-10, надісланого по результатах перевірки, проведеної на підставі ухвали господарського суду міста Севастополя від 23.06.2010 демонтування біг-борду товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" було здійснено працівниками дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" згідно наряду-завдання Служби автомобільних доріг в місті Севастополі від 03.11.2009, який було видано в силу вимог припису Севастопольського транспортного прокурора від 14.10.2009 вих. №08/1/044 (том 1 аркуші справи 17, 20, 115-117, том 2 аркуші справи 91-92).
Зазначене також підтверджується листом відповідача від 17.11.2009 вих. №1-3/808 та не заперечувалось відповідачем в ході розгляду справи.
Однак, в силу вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, визнання відповідачем факту здійснення такого демонтування не може вважатись належним доказом вчинення дочірнім підприємством "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" об’єктивної сторони делікту (цивільного правопорушення), внаслідок якого позивачу було заподіяно шкоду.
Як вбачається з змісту постанови ДІМ Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі від 12.11.2009 про відмову в порушенні кримінальної справи директор товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" Охонько О.А. з приводу обставин щодо демонтажу біг-борду пояснив, що 04.11.2009 він проїздив мимо сміттєспалювального заводу, напроти якого було встановлено рекламний біг-борд з рекламою послуг позивача та побачив, що вказаний біг-борд демонтовано. Також Охонько О.А. пояснив, що рядом з розібраним біг-бордом стояв автомобіль "ГАЗель" з наклейкою "УпрДор", в якому знаходився лише водій, зі слів якого, біг-борд демонтовано Дорожньою службою. В подальшому, під'їхали робітники товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" та почали вантажити комплектуючі частини демонтованого біг-борду на вантажні автомашини з логотипом товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель".
Однак, як пояснив представник товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" Бекіров К.М. саме товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель" здійснювало демонтування та вивіз біг-борду у зв’язку з невиконанням з боку приватного підприємця ОСОБА_1. умов договору №07-09 від 07.04.2009 на виготовлення та монтаж рекламного біг-борду щодо оплати його вартості, що відповідає умовам пункту 3.5 цього договору (том 2 аркуш справи 4).
При цьому подальше твердження вказаної особи щодо вивозу вже демонтованого Службою автомобільних доріг в місті Севастополі біг-борду судова колегія вважає сумнівним, оскільки товариству з обмеженою відповідальністю "Созидатель" не могло бути відомо про таке демонтування.
Більш того відомості, що містяться у наряді-завданні Служби автомобільних доріг в місті Севастополі від 03.11.2009 та приписі Севастопольського транспортного прокурора від 14.10.2009 вих. №08/1/044, не вказують на здійснення працівниками відповідача демонтажу рекламного щиту товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб", розташованого за адресою: м. Севастополь, район перехрестя Камишового шосе - дороги на Юхаріну балку.
Також, як вбачається із постанови ДІМ Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі від 12.11.2009, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" Бекіров К.М. пояснив, що після демонтажу на місце розташування біг-борду під’їхав директор товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб", який стверджував про те, що вказаний біг-борд був проданий товариству ОСОБА_1, однак, правовстановлюючих документів не надав.
А під час проведення додаткової перевірки обставин за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" Бекірова К.М. було встановлено з пояснень директора товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" Охонька О.А. та представника товариства Авдєєва А.І., що товариство до ОСОБА_1., як до посередника у договорі про виготовлення та монтаж біг-борду, претензій не має (постанова ДІМ Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі від 22.07.2010, том 1 аркуші справи 118-121).
При цьому господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що робітниками товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" було вивезено біг-борд, який даному товариству не належав, оскільки 10.03.2009 приватний підприємець ОСОБА_1. виготовила та змонтувала біг-борд для товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" та лише 07.04.2009 замовила інший біг-борд у товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель".
Проте, такий висновок суду не підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами.
Також, судовою колегією було встановлено на підставі матеріалів справи, що вивезення біг-борду було здійснено працівниками товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель", на території якого і зберігається майно.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суду не було надано належних доказів здійснення демонтажу спірного біг-борду саме працівниками дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а навпаки матеріали справи свідчать про те, що такі дії було виконано працівниками товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель", у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції вважає недоведеним спричинення шкоди саме відповідачем. При цьому аналогічного висновку дійшов і господарський суд першої інстанції.
Більш того, під час апеляційного перегляду справи судовою колегією було встановлено, що 07.04.2009 між приватним підприємцем ОСОБА_1 (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Созидатель" (підрядник) було укладено договір, за умовами пункту 1.1 якого підрядник зобов’язався замовнику виготовити та здійснити монтаж рекламного біл-борду (том 2 аркуш справи 4).
Згідно акту виконаних робіт від 07.04.2009 у квітні 2009 року роботи з виготовлення та монтажу рекламного біл-борду було виконано підрядником.
Однак, у зв’язку із невиконанням умов договору з боку замовника, ОСОБА_1., щодо оплати вартості виконаних робіт, товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.09.2009 у справі №5020-4/023 стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" заборгованість в розмірі 19000,00 грн.
Однак, як стверджував представник товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель", замовником так і не було здійснено оплату заборгованості, у зв’язку з чим на підставі пункту 3.5 договору від 07.04.2009 його співробітниками і було здійснено демонтаж та вивезення біг-борду.
Отже, враховуючи той факт, що біг-борд, виконаний товариством з обмеженою відповідальністю "Созидатель" за договором від 07.04.2009, і біг-борд, виготовлений за договором від 08.08.2008, є одним і тим же майном, що не заперечувалось представниками вказаних товариств під час проведення додаткової перевірки ДІМ Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі, а також те, що під час додаткової перевірки за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" Бекірова К.М. було встановлено з пояснень директора товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" Охонька О.А. та представника товариства Авдєєва А.І., що ОСОБА_1. є посередником у договорі про виготовлення та монтаж біг-борду, судова колегія вважає договір від 08.08.2008 сумнівним доказом права власності позивача на вказане майно.
Також судова колегія звертає увагу на те, що договір від 08.08.2008, за яким начебто товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" було придбано право власності на біг-борд, демонтований 04.11.2009 працівниками товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель", було укладено до виникнення права власності на такий біг-борд у приватного-підприємця ОСОБА_1..
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних доказів у підтвердження доводів про те, що діями співробітників дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було заподіяно шкоду майну товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб".
На підставі викладеного підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача майнової шкоди не вбачається. Також з огляду на наведене вище не має підстав і для задоволення позову у частині стягнення суми недержаного прибутку (упущеної вигоди).
З урахуванням викладеного судова, колегія вважає помилковим висновок господарського суду міста Севастополя про обґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" про стягнення з дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суми неодержаного доходу в сумі 11000,00 грн.
Відповідно до вимог частин 1 та 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
Отже, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати мають бути покладені на позивача.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23 вересня 2010 року у справі № 5020-1/042-4/116 скасувати у частині стягнення з дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" неодержаного доходу у розмірі 11000,00 грн., 110,00 грн. витрат по сплаті державного мита, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 61,08 грн.
3. Прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. В інший частині рішення господарського суду міста Севастополя від 23 вересня 2010 року у справі № 5020-1/042-4/116 залишити без змін.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб" (99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 33, ідентифікаційний код 02722312) на користь дочірнього підприємства "Севастопольський упрдор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 29; ідентифікаційний код 05422674) витрати по сплаті державного мита в сумі 110,00 грн.
6. Доручити господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя К.А. Остапова
Судді І.В. Антонова
М.І. Ткаченко