АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-273/2007р.                       Головуючий 1-ї інстанції Маржи на

Категорія: ст. 186 ч. 2 КК                      Доповідач апеляційної інстанції

України                                                        Хомік І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Карпія В.М.

суддів:                            Тимошевського В.П., Хоміка І.М.

за участю прокурора: Данчука В.М.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.01.2007р., яким:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Первомайська Миколаївської області, який виховувався без батька з 1996 року після розлучення батьків, знаходився на обліку в службі по справам неповнолітніх, раніше судимого:

13.07.2004                                                                    року               Первомайським

міськрайонним       судом       Миколаївської області за ст. 185 ч.1 КК України, ст. 75 КК України   до   1   року   позбавлення   волі   з випробуванням на 1 рік; 22.12.2004 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ст. 185 ч.2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки;

8.04.2005 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ст. 185 ч.3 КК України до штрафу в сумі 510 грн., з самостійним виконанням

 

2

 

попереднього вироку суду;

Засуджено:

 

за ст. 186 ч.2 КК України - до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання, призначене за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.12.2004 року та остаточно до відбуття призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 4(чотирьох) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Первомайська Миколаївської області, раніше не судимого; Засуджено: - за ст. 186 ч.2 КК України - до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання або роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу вказаних органів.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця      м.      Павлодар      республіки Казахстан, раніше не судимого, Засуджено:

за ст. 186 ч.2 КК - до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. ст.75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 ч.1 п.п.2,3,4 КК Україні - зобов'язано ОСОБА_4 періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання або роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

За вироком суду ОСОБА_2визнано винним в тому, що 13.06.2006 року близько 2350 години, знаходячись біля входу в торгівельний центр „Корабел" по вул. Корабельній в м. Первомайську Миколаївської області, він побачив біля гральних автоматів інваліда 2-ї групи ОСОБА_5 у якого відкрито із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вихопив з кишені його

 

3

 

шортів гроші в сумі 24 грн., після чого , наніс удар головою в обличчя ОСОБА_5, і з місця події зник.

04.08.2006 року ОСОБА_2 у вечірній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом із ОСОБА_4 побачив лежачого між будинками АДРЕСА_1 ОСОБА_6, якого вони вирішили пограбувати. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 завели ОСОБА_6, що знаходився в стані сп"ягніння, за будинокАДРЕСА_1, де з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи майном ОСОБА_6: мобільним телефоном „Нокіа-2600" вартістю 455 грн. з сім картою оператора „Джине" вартістю 25 грн. у силіконовому чохлі вартістю 15 грн. , грошима у сумі 120 грн., а всього майном на загальну суму 615 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, 28.08.2006 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 біля 3 години ночі зайшли у приміщення бару „Ольвія" ТОВ „Фірма Промсервіс", розташованого поАДРЕСА_2, де продовжили вживати спиртні напої. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 почали вимагати у бармена ОСОБА_7 горілку. Отримавши відмову, ОСОБА_3, з метою відкритого заволодіння спиртними напоями, стрибнув за барну стійку, де ігноруючи вимоги ОСОБА_7 припинити свої дії разом з ОСОБА_2, який діяв повторно, за попередньою змовою між собою, відкрито заволоділи спиртними напоями, а ОСОБА_2І. відкрито заволодів жіночою сумочкою, належною ОСОБА_7 вартістю 80 грн., в якій знаходилися: зарядний пристрій для мобільного телефону вартістю 50 грн., та інші речі, чим завдав матеріального збитку ОСОБА_7 на суму 237 грн.

Крім того, в кінці липня 2006 року ОСОБА_2, разом ОСОБА_4. приблизно о 2200 годині на автобусній зупинці біля будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 побачили ОСОБА_8, в якої відкрито викрали сумку-пакет вартістю 1 грн., в якій знаходились гаманець вартістю 10 грн. з грошима в сумі 20 грн., продукти харчування на суму 10 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 41 грн..

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2І. просить скасувати вирок суду, а справу направити для проведення додаткового досудового слідства.

Свою апеляцію він мотивує тим, що обвинувачення відносно нього ґрунтується на неправдивих свідченнях, оскільки пояснення свідків містять суттєві протиріччя, а під час досудового слідства до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства з боку працівників Первомайського РВ УМВС України в Миколаївській області.

 

4

 

Засудженими ОСОБА_4 і ОСОБА_3, вирок суду не оскаржувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 в підтримання апеляції, думку прокурора, заперечувавшого проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_2 в скоєних ним злочинах, за обставин, викладених у вироку суду, підтверджуються сукупністю доказів досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 186 Ч.2КК України.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах по всім епізодам, крім пограбування потерпілої ОСОБА_8, визнав повністю і підтвердив свою причетність до пограбування ОСОБА_5, ОСОБА_6 і бару "Ольвія".

Засуджені ОСОБА_4 і ОСОБА_3 також підтвердили спільне скоєння разом з засудженим ОСОБА_2 інкримінованих їм в вину злочинів.

Потерпілий Таранюк підтвердив, що ОСОБА_2 відкрито заволодів його грошима в сумі 24 грн. і коли він намагався його затримати та відібрати назад гроші, ОСОБА_2 вдарив його головю в обличчя і з місця пригоди втік. Завдану йому матеріальну шкоду ОСОБА_2 відшкодував під час проведення слідства.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підтвердили, що бачили, як ОСОБА_2 забирав гроші у потерпілого ОСОБА_5, який намагався відібрати гроші назад, але ОСОБА_2 його вдарив в обличчя, після чого пішов пити пиво.

У потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу спинки носа, які згідно висновкам судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Засуджений ОСОБА_4 підтвердив, що разом з ОСОБА_2 вони побачивши п'яного ОСОБА_6, який лежав на землі, підняли його і повели за будинок, де декілька разів вдарили потерпілого і стали перевіряти його кармани. ОСОБА_2 щось забрав з кармана потерпілого, а він в його кишенях нічого не знайшов. Мешканці будинку стали на них кричати, тому вони залишити потерпілого і повернулись до своїх друзів ОСОБА_12 і ОСОБА_13.

Допитані в судовому засіданні свідкиОСОБА_12 і ОСОБА_13 підтвердили, що бачили як ОСОБА_4 і ОСОБА_2 підняли з землі п'яного ОСОБА_6 та повели його за будинок, де ОСОБА_4 вдарив потерпілого і той впав на землю. Потім вони разом стали обшукувати кармани потерпілого, але коли на них стали кричати люди, що знаходились біля будинку, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 залишили потерпілого і прийшли до них. ОСОБА_2 показував мобільний телефон "Нокіа", що належав потерпілому, який на наступний день телефонував на свій телефон і просив повернути його за винагороду в розмірі 150 грн., але вони його не повернули.

 

5

 

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він купив у ОСОБА_2 мобільний телефон "Нокіа" за 180 грн., який у нього було вилучено працівниками міліції і під розписку повернено потерпілому Під"яблонському.

Наведені докази свідчать про скоєння ОСОБА_2 відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6.

Засуджений ОСОБА_3 підтвердив факт спільного пограбування з ОСОБА_2 бару "Ольвія".

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_2 з ОСОБА_3 знаходились в барі "Ольвія" і неодноразово замовляли у неї спиртні напої. Коли вона їм відмовила, то засуджені відкрито забрали з бару спиртні напої. Вона була цим дуже шокована і зразу ж після їх зникнення виявила пропажу своєї сумки та виручки бару.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_15 підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 відкрито заволоділи спиртними напоями і з місця події зникли.

Під час виїмки предметів за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено все викрадене з бару майно.

Суд, оцінивши докази за цим епізодом, вірно дійшов до висновку, що у ОСОБА_2 і ОСОБА_3 мав місце умисел на відкрите заволодіння чужим майном, оскільки ОСОБА_2 одночасно з майном бара викрав майно потерпілої.

По епізоду заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8, засуджений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю і підтвердив, що разом з ОСОБА_2 вони дійсно вирвали у потерпілої пакет, де крім речей знаходились і документи потерпілої.

З пояснень свідка ОСОБА_15 слідує, що ОСОБА_2 з ОСОБА_4 йому розповідали про пограбування ОСОБА_8 і передали йому її документи, щоб він їй повернув за винагороду, що він і зробив.

Вказані докази повністю спростовують показання ОСОБА_2 про його непричетність до пограбування потерпілої ОСОБА_8.

Таким чином, наведена сукупність доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєних злочинах і про правильність кваліфікації його дій.

Що стосується міри покарання, то суд призначив її засудженому ОСОБА_2 з урахуванням ступеню тяжкості скоєного, даних щодо його особи, обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, тобто у відповідності з вимогами ст. 65 КК України. ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, скоїв чотири пограбування, тому за таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного йому судом покарання.

Будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону які могли б бути підставами для зміни чи скасування вироку суду, колегією суддів не встановлено, в зв'язку з чим апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

 

6

 

Зокрема, як під час досудового так і судового слідства ОСОБА_2 не вказував на застосування до нього з боку працівників міліції недозволених методів ведення слідства. Тому посилання на це в своїх апеляціях, колегія суддів вважає як намагання засудженого ОСОБА_2 уникнути відповідальності.

Крім цього, є також безпідставними посилання ОСОБА_2 на ненадання йому судом можливості ознайомитись з матеріалами справи після проголошення вироку, оскільки судом матеріали справи йому на ознайомлення надавались, навіть була видана копія протоколу судового засідання. Але ОСОБА_2 від ознайомлення з матеріалами справи відмовлявся, вів себе грубо, про що були складені відповідні акти. Вказане свідчить про те, що судом були дотримані вимоги ст. 349 ч.4 КПК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.01.2007 року стосовно засудженого ОСОБА_2 -залишити без зміни.