АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-305/2007р.                       Головуючий 1-ї інстанції Бобровський І.М.

Категорія: ст. 307 ч. 2 КК України     Доповідач апеляційної інстанції Хомік І.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Погорєлової Г.М.

суддів:             Пісного І.М., Хоміка І.М.

за участю прокурора Багірової В.А. засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_2 на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21.02.2007р., яким: ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Центральне Снігурівського району Миколаївської області, не судимого, засуджено: за  ст.  307  ч.  2  КК  України - до  5-ти  років

позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 21.10.2006р. близько 11 години, в ході проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, він в під'їзді будинку АДРЕСА_1 незаконно збув громадянці ОСОБА_3 1 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого за грошову винагороду в сумі 15 грн.

Крім того 07.11.2006р. близько 2000 години, в ході проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, він в під'їзді будинку № АДРЕСА_2, повторно незаконно збув

2

громадянину ОСОБА_4 1,8 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого за грошову винагороду в сумі 30 грн.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд мотивуючи тим, що при проведенні досудового слідства були допущенні процесуальні порушення, докази по справі здобуті з порушенням норм процесуального права, вина засудженого не доведена, а пояснення свідків містять суттєві протиріччя, які не усунуті в судовому засіданні.

Засуджений ОСОБА_1 просить вказаний вирок змінити, призначивши йому більш м'яке покарання застосувавши ст. 69 КК України, оскільки на його думку суд не врахував всі обставини, що пом'якшують його покарання, а саме: притягнення до кримінальної відповідальності вперше, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також те, що він на обліку у лікаря-нарколога не знаходився.

В доповненнях до своєї апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, повернувши матеріали справи на новий судовий розгляд з тих же мотивів на які вказував його захисник.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 в підтримання своєї апеляції, думку прокурора, заперечувавшого проти задоволення апеляцій засудженого і його захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у скоєнні злочину за обставин, викладених у вироку суду, підтверджуються сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 307 ч.2 КК України.

Зокрема, з досліджених в судовому засіданні пояснень свідка зі зміненими анкетними даними "ОСОБА_3" слідує, що вона дала згоду працівникам міліції для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_1. Для цього вона отримала одноразовий шприц і гроші в сумі 15 грн., які були попередньо помічені спецзасобом. 17 жовтня 2006 року, біля будинку АДРЕСА_1 вона побачила ОСОБА_1 і він їй продав ацетильований опій, а вона передала йому гроші. Придбаний наркотичний засіб вона передала працівникам міліції.

Свідок зі зміненими анкетними даними "ОСОБА_4" пояснив, що він дав згоду працівникам міліції на проведення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_1. Йому було надано медичний шприц та гроші в сумі 30 грн., які попередньо були помічені спецзасобом працівниками міліції. 7 листопада 2006 року біля бу. АДРЕСА_2, він

3

придбав у ОСОБА_1 2 мл. ацетильованого опію, заплативши за це ЗО грн. Придбаний наркотик він передав працівникам міліції.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтвердили, що вони запрошувались в якості понятих для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, яка проводилась за згодою ОСОБА_3 та ОСОБА_4. В їх присутності працівники вказаним особам давали одноразові медичні шприци та попередньо помічені гроші в сумі відповідно 15 і 30 грн. Після придбання наркотичних засобів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 видавали їх працівникам міліції. Крім цього ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пояснили, що після проведення оперативної закупки працівники міліції зразу ж затримали ОСОБА_1 і вилучили у нього раніше помічені 30 гр., які передавались ОСОБА_4 для придбання наркотичних засобів.

Згідно постанови на проведення оперативної закупки від 17 жовтня 2006 року працівники міліції отримали дозвіл на проведення оперативної закупки наркотиків у ОСОБА_1 і його проведення було доручено громадянам зі зміненими прізвищами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с.4).

Відповідно даним протоколів огляду покупців ОСОБА_3 і ОСОБА_4, перед проведенням ними оперативних закупок наркотиків, сторонніх речей чи предметів у них не було, їм передавались помічені гроші в сумі 15 і 30 грн. та одноразові медичні шприци (а.с.7, 48).

Факт проведення оперативної закупки наркотиків у ОСОБА_1 підтверджується також даними протоколів видачі гр.гр. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 медичних шприців з наркотичними засобами.

Згідно висновкам судово-криміналістичних експертиз виданий ОСОБА_3 і ОСОБА_4 наркотичний засіб є ацетильованим опієм вага якого складає відповідно 0,005 гр. і 0,037 гр. в перерахунку на суху речовину.

В ході затримання ОСОБА_1 7.11.2006 p., зразу ж після проведення оперативної закупки наркотиків громадянином ОСОБА_4 у нього були вилучені гроші в сумі 69 грн., серед яких були вилучені попередньо помічені спецзасобом 30 грн.

Таким чином, наведена сукупність доказів повністю підтверджує винність ОСОБА_1а у збуті наркотичних засобів, в зв"язку з чим апеляція захисника задоволенню не підлягає.

Порушень вимог закону під час проведення оперативної закупки, яка б давала підстави вважати вказані докази недопустимими, судом не встановлено.

4

Що стосується міри покарання, то суд призначив її засудженому ОСОБА_1 з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, позитивних даних щодо його особи, та обставин, що пом'якшують його відповідальність, тобто у відповідності з вимогами ст. 65 КК України. Суд також врахував першу судимість ОСОБА_1 та наявність на утриманні малолітньої дитини і призначив йому покарання в мінімальних межах санкції статті, що передбачає відповідальність. Підстав для призначення ОСОБА_1 більш м'якого покарання, ніж це передбачено законом, колегія суддів не вбачає, тому апеляція засудженого задоволенню також не підлягає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 лютого 2007 року стосовно засудженого ОСОБА_1 - залишити без зміни.