АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ області
Справа № 11- 251/2007р. Головуючий 1-ї інстанції Пісоцький О.М.
Категорія: ст. 15,115 ч. 1 КК Доповідач апеляційної інстанції
України Хомік І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Погорєлової Г.М.
суддів: Пісного І.М., Хоміка І.М.
за участю прокурора Данчука В.М. засудженого ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22.01.2007р., яким:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Гагарін Мирзагульського району
Джизакської області республіка
Узбекистан, не судимого, Засуджено:
- за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч. 1 КК України -
до 8-ми років 6-ти місяців позбавлення
волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь:
· Спеціалізованої медичної частини № 2 м. Южноукраїнська 351,43 грн. в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого.
· Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС в Миколаївській області 49,57 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.
2
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним в тому, що 04.06.2006р. близько 2400 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння наАДРЕСА_1, в ході бійки, яка виникла на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_2., наніс сувенірним ножем останньому ушкодження у вигляді різаної рани шиї з пошкодженням судин, після чого потерпілий став чинити опір, а засуджений наніс ще декілька ударів ножем в область спини та колінного суглобу. В ході бійки ОСОБА_2вирвався і втік з місця події, одразу звернувся до лікарні і в результаті своєчасної медичної допомоги його життя було врятовано.
Заподіяні ОСОБА_2тілесні ушкодження відносяться до тяжких, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що суд не дав належної оцінки всім обставинам справи, а його дії неправильно кваліфіковані за ст. 15, 115 ч. 1 КК України, оскільки вона передбачає умисне позбавлення життя, а у нього умислу вбивати ОСОБА_2не було.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1в підтримання своєї апеляції, думку прокурора, заперечувавшого проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1в скоєні злочину за обставин, викладених у вироку суду, підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч. 1 КК України.
Зокрема, під час розгляду справи ОСОБА_1винним себе визнав повністю і підтвердив, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2дійсно причинив він.
Хоча ОСОБА_1стверджує, що потерпілий ОСОБА_2першим його вдарив і він захищаючись від його протиправних дій, дістав з кишені сувенірний ніж, яким випадково поранив потерпілого, але такі його покази судом ретельно перевірені і обґрунтовано визнанні безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
Так, потерпілий ОСОБА_2пояснив, що ОСОБА_1підійшов до нього і попросив закурити, потім став його ображати і вдарив по шиї, але яким предметом, він не бачив. Після цього він звалив ОСОБА_1на землю і став
3
бити, а той у відповідь наносив йому удари ножем. В цей час він відчув, що з шиї йде кров, відразу ж побіг додому і викликав швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_3. пояснила, що вона разом з ОСОБА_1та іншими особами на протязі дня розпивали спиртні напої. Разом з ОСОБА_1вони пішли шукати ще горілки і по дорозі зустріли ОСОБА_2, у якого попросили закурити. Коли ОСОБА_2дав закурити, ОСОБА_1став з нього кепкувати та ображати з приводу його зачіски та одягу. Що було далі вона не бачила, тому що вирішила піти до дому. Через деякий час вона озирнулась і побачила, що ОСОБА_1лежить, а ОСОБА_2сидить на ньому зверху і б'є того. Потім ОСОБА_2встав і сказав, що у нього кров і коли ОСОБА_1піднявся, вона побачила в його руці ніж з лезом довжиною приблизно 5-7 см.
Покази потерпілого ОСОБА_2та свідка ОСОБА_3 узгоджуються між собою та відповідають даним висновкам судово-медичної експертизи, згідно яким потерпілому ОСОБА_2 були заподіянні тілесні ушкодження у вигляді різаних ран шиї з пошкодженням судин, різаних ран спини та лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі що небезпечні для життя в момент їх заподіяння.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів вказує на відсутність з боку потерпілого ОСОБА_2 будь-яких протиправних дій, а наносячи потерпілому раптовий удар спочатку в життєво важливий орган -шию, а потім в інші місця ОСОБА_1діяв цілеспрямовано та свідомо, розуміючи можливість настання для потерпілого небезпечних наслідків для його життя і бажаючи їх настання, тобто діяв з прямим умислом на вбивство, яке не було доведене до кінця по причинам, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий втік з місця події і своєчасно звернувся за медичною допомогою в лікарню, що і врятувало йому життя.
За таких обставин доводи засудженого ОСОБА_1про відсутність у нього прямого умислу на вбивство потерпілого є безпідставними, суд вірно кваліфікував його дії як замах на умисне вбивство, яке не було доведено до кінця про причинам незалежним від волі засудженого, тому його апеляція задоволенню не підлягає.
Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які мають наслідком скасування чи зміну вироку, у справі не встановлено.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно вимог ст. 65 КК України в межах санкції статті, що передбачає відповідальність, з врахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, його вік, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і це покарання є справедливим.
Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2007 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без задоволення.