Справа №2-500/2009

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

23 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Зубкова C.O.,

при секретарі Мозговій Є.Л.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Редакція журналу "Україна", ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що наказом № 51 від 03.06.2004 р. його було звільнено з посади заступника головного редактора журналу «Україна» з 04.06.2004 р. за п.3 ст. 40 КЗпП України. Вважаючи своє звільнення з роботи незаконним, просив винести рішення про поновлення на роботі, визнати наказ № 51 від 03.06.2004 р. незаконним та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, зазначивши, що відсутні підстави для звільнення позивача за п.3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місто розгляду справи повідомлялися неодноразово.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Наказом № 51 від 03.06.2004 р. виконуючого обов’язки головного редактора КП «Редакція журналу «Україна » за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку позивача було звільнено з посади заступника головного редактора з 04.06.2004 р. за п.3 ст. 40 КЗпП України. В якості мотивації підстав звільнення вказані наступні обставини:

1) 07.05.2004 р. позивач без попередження покинув редакцію на годину раніше встановленого розпорядку дня, про що складено відповідний акт;

2) 11.05.2004 p., відбуваючи у відрядження о 17-36 (відповідно до проїзних квитків) позивач не з’явився на роботі і не узгодив з редакцією свої дії на цей день;

3) крім того, по фактам порушення трудової дисципліни і перешкоджанню виконання обов’язків іншим працівникам редакції позивачу наказом головного редактора № 29 від 05.05.2004 р. була об’явлена догана.

Згідно повідомлення державного реєстратора від 10.08.2005 р. КП «Редакція журналу «Україна » реорганізоване шляхом перетворення у ЗАТ «Редакція журналу «Україна » 10.08.2005 р.

Згідно п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Обставини щодо того, що 07.05.2004 р. позивач без попередження покинув редакцію на годину раніше встановленого розпорядку дня, про що складено відповідний акт та 11.05.2004 p., відбуваючи у відрядження о 17-36 (відповідно до проїзних квитків) позивач не з’явився на роботі і не узгодив з редакцією свої дії на цей день не відносяться до підстав звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України, а рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.02.2006 р. наказ головного редактора № 29 від 05.05.2004 р. був визнаний незаконним.

Згідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином відповідачі не надали суду жодних доказів систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно ст. 235 КЗпП України При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно розрахунку розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача становить 81303 гривні 81 копійка.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 40, 235 КЗпП України, ст. 10, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Поновити з моменту звільнення, тобто з 04.06.2004 р. ОСОБА_1 на посаді заступника закритого акціонерного товариства "Редакція журналу "Україна".

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Редакція журналу "Україна" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 81303 гривні 81 копійка.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Редакція журналу "Україна" на користь держави судовий збір в сумі 813 гривень 04 копійки.

Рішення у частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення ухвали.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.