КОПІЯ    

  Справа № 2-А-1332/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    22 грудня   2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в

складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.

при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1    до        УДАЇ УМВС України в Одеської області про   скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2010 року до суду звернувся ОСОБА_1   з адміністративним позовом до УДАЇ УМВС України в Одеської області про   скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 445761 від 10 жовтня 2010 року. На обґрунтування вищеназваного адміністративного позову позивач зазначає, що посадовою особою ВДАІ ГУМВС України в Одеській області  10 жовтня 2010 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, про порушення ним Правил дорожнього руху, а саме п.п. 16.2 ПДР.    Причиною притягнення до адміністративної відповідальності є припущення інспектора ДПС про те, що нібито він о 13-20 годині  10.10.2010р. на вулиці Балківська в м. Одеса керував автомобілем марки Хюндай д/н НОМЕР_3   повертаючи праворуч, на вул. Дальницька, не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїжджу частину дороги, на яку він повертав. Із чого інспектор ДПС вбачає порушення п.16.2 Правил дорожнього руху,  за що передбачена відповідальність ч.2. ст.121 КУпАП. Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню, так як коли позивач    здійснив поворот та  виїхав на перехрестя продовжуючи рух,  пішохід  не змінив напрямку та швидкості руху, в наслідок чого  його транспортний засіб не міг створити йому перешкод. Крім того, позивач зазначив, що   в протоколі не зазначені свідки та потерпілі.  Також відповідач   не надав  позивачу можливості викласти свої заперечення, підготуватися до розгляду справи,  не допитав свідків та безпосередньо самого пішохода.  У протоколі та постанові немає даних пішоходу, якому нібито було не  надано перевагу у русі.  

В судовому засіданні позивач  підтримав свої позовні вимоги та наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідач  в судове засідання не з’явився надіславши до суду письмові заперечення в яких пред'явленні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з посиланням на те, що інспектор ДПС при виявленні правопорушення та складанні постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавства.  

Суд, вивчив  адміністративну справу, вислухав пояснення позивача,   встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що інспектор  ДПС молодший сержант  Кушнір В.О.,  знаходячись   на   вулиці Дальницька в місті Одесі ,   зафіксував порушення п.16.2 Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що 10.10.2009 року, о 13-18 годині в місті Одесі, ОСОБА_1  рухаючись на автомобілі марки   марки Хюндай д/н НОМЕР_2   повертаючи праворуч, з   на вул. Дальницька, не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїжджу частину дороги, на яку він повертав. Вказаний факт зафіксовано за допомогою технічного приладу з відео фіксацією. Встановивши зазначене вище порушення, інспектор ДПС склав протокол  серії ВН1 №224377 та  постанову   серії ВН №445761 від 10.10.2010р., якою притягнув позивача  до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КпАП України поклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.  

Відповідно до ч.І ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської-самодіяльності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які  матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм  і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до ст. 280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1  ст. 288  КУпАП   постанову посадової особи  про   накладення   адміністративного   стягнення   може  бути   оскаржено   в  районний, районний   у  місті,  міський  чи   міськрайонний  суд, у  порядку , визначеному    КАС  України , з особливостями , встановленими цим   Кодексом.

Статтею  289  КУпАП  передбачено, що  скаргу  на постанову   по справі про   адміністративне правопорушення  може  бути подано  протягом  десяти   днів   з дня  винесення  постанови.  В разі  пропуску   зазначеного строку   з поважних причин   цей  строк  за заявою особи , щодо  якої  винесено постанову,  може  бути   поновлено органом, правомочним    розглядати  скаргу.  Особа, яка   оскаржила  постанову, звільняється  від сплати  державного мита.  

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову ( ч.2 ст. 71 КАС України).

     Відповідно   до ст. 86  КАС   України, суд оцінює  докази, які є у  справі , за своїм   внутрішнім  переконанням, що  ґрунтується  на їх  безпосередньому,  всебічному, повному  та об’єктивному  дослідженні.                                                                                                  Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно до ст.62 Конституції України.

У відповідності з п.16.2 ПДР, на регульованих  і  нерегульованих  перехрестях  водій, повертаючи  праворуч  або ліворуч,  повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину,  на  яку  він  повертає,  а  також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

      Як вбачається з пояснень самого позивача, дійсно   він не надав перевагу в русі пішоходу, котрий перетинав проїжджу частину, оскільки не створив йому перешкоди. Однак вказаний факт не може бути прийнятий судом до уваги оскільки не має значення на якої відстані   знаходився  пішохід, а має значення той факт, що  пішохід знаходився на проїжджої частині.

              З наданого відповідачем диску із відеозаписом правопорушення, вбачається, що позивач керуючи автомобілем марки Хюндай д/н НОМЕР_3   повертаючи праворуч, з вул. Балківська на вул. Дальницька, не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїжджу частину дороги, на яку він повертав , тим самим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху України.  

Підстав не довіряти наданому доказу у  суду не має, оскільки  застосування знімального приладу передбачено п.28.9 Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009 року №111.   Крім того, позивач не заперечує, що на відео диску зафіксовано його автомобіль.

Відео диск долучено до справи.

Штраф на позивача накладений в межах санкції статті.  

Таким чином, судом достовірно встановлено, що 10.10.2010 року, о 13-18 годині в місті Одесі, ОСОБА_1  рухаючись на автомобілі марки   марки Хюндай д/н НОМЕР_2   повертаючи праворуч, з   на вул. Дальницька, не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїжджу частину дороги, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.  

За таких обставин, постанова ВН №445761 від 10.10.2010р. по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 500 грн. винесена інспектором ДПС   молодшим сержантом  Кушнір В.О. є законною і скасуванню не підлягає.  

Керуючись ст.ст. 76, 99,100,143, 160 - 163, 173, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 287-294 КУпАП України, суд, -

Постановив:

В адміністративному позові ОСОБА_1    до        УДАЇ УМВС України в Одеської області про   скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 22.12.2010 року.

Суддя

Вірно

Суддя

Секретар