КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1567/10 Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є.М.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-1567/10
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
при секретарі: Корж В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду Вінницької області від 17 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу ДАІ міста Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, інспектора роти ДПС м. Немирова УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області Майстренка Рамана Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Ленінського районного суду Вінницької області від 17 червня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову першої інстанції суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, виявивши діяння позивача, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, відповідач у межах своєї компетенції та у присутності позивача склав протокол про адміністративне правопорушення серії АВ № 069195, надавши йому можливість дати свої пояснення по суті встановленого протоколом. Згідно вказаного протоколу, позивач здійснив обгін траспорного засобу ближче ніж за 100 м. до пішохідного переходу, чим порушив ПДР України.
У протоколі зазначені також дата, час та місце розгляду справи, відомості про те, що позивачу роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У відповідності до ст.222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі встановлених у протоколі обставин справи, 31.03.2010 року відповідачем було винесено постанову серії АВ № 075004 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень, що передбачено санкцією вказаної статті.
Згідно з ч.2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В обгрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що ним не було вчинено вказаного порушення ПДР, а протокол про адміністративне правопорушення не є безаперечним доказом вини позивача. Однак колегія суддів не погоджується з доводами позивача та приймаючи рішення по справі виходить з добросовісності виконання своїх обов`язків інспектором роти ДПС м. Немирова УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області Майстренком Романом Анатолійовичем.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає правомірними дії відповідача, а висновки суду першої інстанції –обгрунтованими
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду Вінницької області від 17 червня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку ч.5 ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.