КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-594/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-594/10/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
при секретарі: Корж В.В.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Комунального автотранспортного підприємства № 273904 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2010 року позов було задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності сплати позивачем земельного податку, за результатами якої було складено акт № 4692а/15-306 від 15.12.2009 року. Згідно вказаного акта, перевіряючими було встановлено, що позивачем було сплачено земельний податок з затримкою у 29 днів.
На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0025591503/0 від 18.12.2009 року, згідно якого позивачу було нараховано штрафні санкції у розмірі 4066, 93 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 2 Закону № 2535 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин): «використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом».
Згідно з ч.1 ст. 14 вказаного Закону: «платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.»
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону № 2535: «власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою».
Щодо встановлених судом першої інстанції обставин справи, то колегія суддів відзначає наступне.
23.01.2009 року позивачем був поданий податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік №834, згідно якого сума податку складала 244308,95 грн.
06.03.2009 року Київською міською радою було прийнято рішення №124/1179, згідно якого позивачу було надано пільгу зі сплати земельного податку на 2009 рік в розмірі 99,00 відсотків. Вищезазначене рішення Київської міської ради набрало чинності з 01.01.2009 року.
Враховуючи вищенаведене рішення Київської міської ради, 31.03.2009 року позивачем було подано уточнюючий податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, який склав 2443,09 грн.
У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі –Закон № 2181): «податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.».
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно з п. 5 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 р. № 434: «у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний(і) місяць(і), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені підпунктом 4.1.4 "а" пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону.».
Пунктом «а»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Враховуючи те, що позивачем було подано уточнюючий розрахунок у строки, передбачені п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону № 2181, то відповідачем було неправомірно донараховано штрафні санкції, оскільки це суперечить п.5 Порядку № 434.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає неправомірними дії Відповідача, а висновки суду першої інстанції –обгрунтованими
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 17.01.2011 року