АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 грудня 2010 року                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:

    Головуючого Яремка В.В.

    суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.

секретар Скрипник С.В.

з участю представника відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк „Надра” в особі Чернівецького регіонального управління до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк „Надра” в особі Чернівецького регіонального управління, Відкритого акціонерного товариства НАСК „Оранта”, третя особа ОСОБА_4, про визнання недійсним договорів кредиту, добровільного страхування транспортного засобу, застосування наслідків недійсності правочинів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_5, на рішення Вижницького районного суду  від 5 жовтня 2010 року,

встановила:

    У жовтні 2009 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний Банк „Надра” (далі – ВАТ КБ „Надра”) в особі Чернівецького регіонального управління звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У листопаді цього ж року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, який у подальшому був доповнений та уточнений, до ВАТ КБ „Надра”, Відкритого акціонерного товариства НАСК „Оранта” (далі – НАСК „Оранта”), третя особа ОСОБА_4, про визнання недійсними кредитного договору, договору добровільного страхування транспортного засобу, застосування наслідків недійсності правочинів.

Рішенням Вижницького районного суду  від 5 жовтня 2010 року позов ВАТ КБ „Надра” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку 71739 грн. 33 коп.

У задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_3 до ВАТ КБ „Надра”, НАСК „Оранта” про визнання недійсним кредитного договору, договору добровільного страхування транспортного засобу, застосування наслідків недійсності правочинів відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_5, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ВАТ КБ „Надра” та задовольнити її зустрічний позов.

Посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування і порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 2 листопада 2007 року між ВАТ КБ „Надра” та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній надано у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності грошові кошти у сумі 71150 грн. зі сплатою 19,9 % річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 31 жовтня 2014 року.

З метою забезпечення виконання  кредитного договору ВАТ КБ „Надра” із ОСОБА_4 укладено договір поруки.

Також 2 листопада 2007 року між НАСК „Оранта” та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу Шевроле АВЕО, н.з. НОМЕР_1 (том 1, а.с.112-114).

Встановлено, що на виконання умов кредитного договору ВАТ КБ „Надра” на позичковий рахунок ОСОБА_3 перераховано 71150 грн. (том 1, а.с.10).

Згідно п. 2.2.3. кредитного договору  позичальник повинен вносити черговий мінімальний платіж щомісячно до 18 числа поточного місяця.

Відповідачка належним чином не виконувала умови договору, порушувала графік сплати платежів, передбачений договором, внаслідок чого позивач згідно п. 4.2.4. договору зажадав від ОСОБА_3 дострокового виконання зобов’язання, сплати відсотків та штрафних санкцій.

Така заборгованість станом на 25 вересня 2009 року  складала 71739 грн. 33 грн.( том 1, а.с.4).

На час розгляду справи судом першої інстанції загальний розмір заборгованості збільшився станом на 25 квітня 2010 року до 85117 грн. 10 коп.(том 1, с.103).

За таких встановлених судом обставин  рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ВАТ КБ „Надра” на суму 71739 грн. 33 грн. є обґрунтованим та таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість ОСОБА_3 є недоведеною обставиною, а розрахунки проведені неправильно спростовуються копією її заяви на видачу готівки (том 1, а.с.10), розрахунками заборгованості та даними про фактичні виплати, що є у справі (том 1, а.с.4, 103-109).

Розмір заборгованості у 71739 грн. 33 коп., яку суд першої інстанції стягнув з відповідачки вирахувана як сума боргу за самим кредитом (63461 грн. 01 коп.), заборгованості з відсотків (7185 грн. 50 коп.), пені за прострочену заборгованість зі сплати кредиту та відсотків (1092 грн. 82 коп.)(63461,01+7185,50+1092,82=71739,33).

Відповідач ОСОБА_3 та її представники не посилалися на докази належного виконання нею зобов’язань за кредитним договором на час пред’явлення до неї позову.

Вимоги позивача про дострокове виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором  відповідає умовам договору,  ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Задовольнивши первісні позовні вимог, суд першої інстанції підставно відмовив ОСОБА_3 у зустрічному позові.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин ст.652 ЦК України є необґрунтованими, оскільки позов про зміну чи розірвання кредитного договору ОСОБА_3 до суду не пред’являвся.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, апелянт наводить зміст    ст. 203 ЦК України, проте за фактичних обставин справи підстав вважати, що судом порушено вказану норму матеріального права немає.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм Постанови Правління НБУ „Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту”. Проте порушення таких норм не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Зміст наявного у справі кредитного договору не дає підстав вважати, що   його умови суперечать нормам Законів України „Про захист прав споживачів”, „Про банки і банківську діяльність”, як про це стверджує апелянт.

Доводи апеляційної скарги про відсутність ціни договору є необґрунтованими, вони спростовуються змістом п. п. 1, 2 кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Апелянтом належними доказами не спростовано доводи та докази ВАТ КБ „Надра” про наявність у відповідачки ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у меншому ніж 71739 грн. 33 коп. розмірі.

Доводи апеляційної скарги про відсутність волевиявлення щодо укладення договору добровільного страхування транспортного засобу з НАСК „Оранта” також є недоведеними.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повно з’ясованих обставин справи,   з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Вижницького районного суду  від 5 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає  законної  сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: