Судове рішення #13176677

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 «   24   »    листопада   2010 р.                                                                           м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Ружило О.А.

суддів: Височанської Н.К., Савчук М.В.

секретаря: Тодоряка Г.Д.  
за участю: сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на її утримання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 липня 2010 року, -

               

                В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на її утримання.

Посилалась на те, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі у період з 26 червня 1960 року до 16 березня 2009 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 лютого 2009 року їх шлюб було розірвано.

   _______________________________________________________________________

Справа № 22ц-2707    2010  р.                                Головуючий у І інстанції Чебан В.М.

Категорія: 46/48                                                           Суддя-доповідач Ружило О.А.

В шлюбі народилось двоє дітей, які на даний час повнолітні.

Вказувала на те, що вона є непрацездатна так їй 70 років, отримує пенсію за віком за рахунок якої не може матеріально забезпечити своє існування. Значну частину своєї пенсії витрачає на придбання медикаментів для підтримки стану здоров”я, оскільки під час перебування з відповідачем у шлюбі, а саме 26.01.2004 року її було прооперовано з приводу раку молочної залози.

Відповідно до заключення ОНКО МСЕК від 30 квітня 2009 року вона є інвалідом третьої групи довічно, їй протипоказана тяжка фізична праця.

Зазначала, що відповідач більш матеріально забезпечений , оскільки отримує щомісячно пенсію біля 5 500 грн., а тому має можливість надавати їй матеріальну допомогу. На утриманні відповідача більше немає неповнолітніх або непрацездатних осіб.

Просила постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її утримання щомісячно по 1 500 грн. по життєво.  

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 липня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 щомісячно кошти в сумі по 400 грн. по життєво.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про сплату судових витрат.  

На дане рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з постановленням нового рішення, про стягнення з відповідача на її користь матеріальну допомогу в сумі по 1 000 грн. щомісячно по життєво.  

Вважає, що постановлене рішення суду є необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідача, про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з”явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 26 червня 1960 року до 16 березня 2009 року.

Відповідно до вимог ст. 75 Сімейного Кодексу України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що  другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка є пенсійного віку, інвалідом третьої групи, у зв”язку з онкологічним захворюванням її було в 2004 році прооперовано в наслідок чого їй необхідні  додаткові затрати на лікування.

Пенсія за віком позивачки як наукового працівника складає 1562 грн.  

Пенсія відповідача ОСОБА_2 як державного службовця становить 4666 грн.

Виходячи з наведених вище норм матеріального права, та встановлених обставин, суд прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 зобов”язаний, та має можливість надавати таку допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальної допомоги з відповідача на користь позивачки частково в сумі по 400 грн. щомісячно, судом першої інстанції було враховано те, що отримувана позивачкою пенсія не є нижчою від прожиткового мінімуму встановленого законом. Що у позивачки є двоє повнолітніх, працездатних дітей від яких вона також має право отримувати матеріальну допомогу.

Судом враховано і те, що ОСОБА_1 крім частки в приватизованій АДРЕСА_1, має на праві власності будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_2, а також інші обставини стосовно матеріального стану сторін.

Доводи апеляційної скарги, висновок суду першої інстанції щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог позивачки, не спростовують.

Рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам матеріального права та цивільно-процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів. –

                                                У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація